Єврокомісар у Києві
7 лютого 2013 р.
Головним посланням, яке привіз до столиці України єврокомісар з розширення та політики сусідства ЄС Штефан Фюле, став заклик прискорити виконання Україною зобов'язань з підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Фюле назвав це "історичною можливістю", яка може бути реалізована в листопаді 2013 року на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. "Вікно можливостей відкрите тільки зараз. Якщо ми, Україна та ЄС, не встигнемо закінчити роботу до "кінцевого терміну" в листопаді, його не можна буде посунути на грудень чи січень 2014-го року ", – заявив на прес-конференції Фюле.
За його словами, є три головні проблеми: припинення вибіркового правосуддя, усунення "недоліків жовтневих парламентських виборів" та впровадження Києвом реформ. Серед них – реформа судової системи, верховенство закону та прав людини, боротьба з корупцією та посилення участі громадян в підготовці та ухваленні державних рішень. Фюле повідомив, що наразі в ЄС критично ставляться до подій, які сталися в Україні впродовж 2012 року. Зокрема, він згадав про засудження екс-прем'єра Юлії Тимошенко та про порушення демократичних стандартів під час парламентських виборів.
Євроінтеграція об'єднала владу й опозицію
У відповідь на це прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв вже наступного тижня опрацювати план заходів щодо "повномасштабної євроінтеграції" держави 2013 року. Запевнення Азарова у незмінності курсу України на євроінтеграцію підтримало керівництво Верховної Ради та голови парламентських фракцій. Проти виступив лише лідер комуністів Петро Симоненко. Як сказала в інтерв'ю DW секретарка парламентського комітету в закордонних справах Леся Оробець, це сталося по тому, як Фюле однозначно заявив у своєму виступі перед депутатами про неможливість створення зони вільної торгівлі з ЄС та одночасного членства України в Митному союзі Росії, Білорусі та Казахстану.
Оробець зазначила, що після зустрічі чільних депутатів з єврокомісаром в неї зміцніла надія на те, що депутати українського парламенту можуть зібрати близько 400 підписів під заявою на підтримку євроінтеграції до саміту Україна-ЄС у Брюсселі 25 лютого. Сам Фюле сказав, що така заява могла би стати "першим кроком України" у здійсненні реформ. "Сьогодні ухвалення такої заяви фактично ігнорується провладною Партією регіонів", – зазначив в інтерв'ю DW заступник гендиректора центру Разумкова Валерій Чалий. Він впевнений, що Брюссель чекає і на низку інших кроків та реформ, впровадження яких можливе лише за наявності політичної волі у можновладців, усвідомлення українським бізнесом перспектив, які відкриваються перед ним в країнах ЄС та тиску з боку громадянського суспільства.
Підтримка реформ в енергетиці
Говорячи про перспективи економічної співпраці України з ЄС, Штефан Фюле заявив, що модернізація транзитної системи та втілення реформ в енергетичній сфері є пріоритетом у співпраці України і ЄС. "Ми будемо і далі фінансово підтримувати Україну в питанні посилення енергонезалежності", – пообіцяв Фюле. Він запевнив, що Євросоюз високо оцінює перегляд Україною енергетичної політики, що "в перспективі зробить вас великим гравцем у сфері енергетики на міжнародній арені".
Експерт з питань енергетики Дмитро Марунич у розмові з DW припустив, що йдеться про оголошене напередодні виділення Європейським банком реконструкції та розвитку, а також Європейським інвестиційним банком 308 мільйонів євро на перший проект з реконструкції української газотранспортної системи. "Заява Фюле демонструє розуміння важливості змін, що відбуваються на українському ринку", – сказав Марунич.