"Гарет Джонс": як журналіст викрив злочини Сталіна

Світова прем'єра фільму "Гарет Джонс" польської режисерки Агнешка Голланд відбулася на міжнародному кінофестивалі "Берлінале". Картина присвячена британському журналістові Гарету Джонсу, від якого західний світ уперше дізнався про організований Сталіним голод в Україні. Роль журналіста зіграв британський актор Джеймс Нортон. Молодий валлійський репортер на той час уже здобув собі ім'я. Він був першим закордонним журналістом, який зробив інтерв'ю з Адольфом Гітлером (Adolf Hitler) у лютому 1933 року - після того, як той обійняв посаду рейхсканцлера. Пізніше репортер поїхав до Радянського Союзу збирати інформацію про те, як Сталін зміг профінансувати і модернізувати країну в часи світової фінансової кризи.

Джонс познайомився із Вальтером Дюранті (Пітер Сарсгаард), кореспондентом The New York Times у Москві. У 1932 році той був нагороджений Пулітцерівською премією за серію статей про СРСР. Дюранті у той час надавав перевагу богемному життю та застіллям з авангардними митцями й курцями опіуму, аніж написанню статей про утопічні експерименти Сталіна, яких би так чи інакше не пропустила радянська цензура.

Уникнути "порнографії насильства"

Урешті-решт Джонс здійснив таємну подорож Україною і став свідком голоду. Свої спостереження він опублікував наприкінці березня 1933 року. Їх підхопили газети з усього світу. Кількома днями пізніше Дюранті заперечив викладене Джонсом власною статтею "Росіяни голодні, але не помирають з голоду".

У фільмі Джонс постає не як журналіст, який лише записав свідчення селян. Коли його продовольчі запаси вкрали, він на власній шкурі переконався, що означає голодувати. Режисерка Агнешка Голланд не хотіла обмежуватися "туристичною точкою зору британського журналіста", заявила вона під час прес-конференції з нагоди світової прем'єри стрічки. За її словами, їй треба було знайти шлях для зображення жахливих злочинів, аби уникнути "порнографії насильства", але при цьому не віддалитися від реальності.

Численні документальні свідчення

Зображення сцен Голодомору ґрунтується не лише на текстах Гарета Джонса. Режисерка посилається також на свідчення очевидців та інші задокументовані події. В одній зі сцен мертве тіло матері та її ще живої маленької дитини кидають на підводу з іншими трупами. Дідусь авторки сценарію Андреї Халупи, який народився на Донбасі й пережив Голодомор, був свідком цієї сцени. Залишилися й численні документальні свідчення канібалізму.

Україна говорить про геноцид

Під тиском Кремля західні кореспонденти тоді заперечували голод і злочини. Донині тема Голодомору залишається політично забарвленою. Оцінки жертв голоду сильно відрізняються. У заяві ООН 2003 року йдеться про кількість від семи до десяти мільйонів загиблих унаслідок Голодомору. Україна класифікує ці події як геноцид українського народу, який визнали 17 держав. Англійська назва фільму " Mr. Jones" апелює до антисталіністської новели Джорджа Оруелла "Колгосп тварин" - зрештою селянина у цьому творі також звати містер Джонс. Оруелл (Джозеф Моул) також є одним із персонажів фільму. Сцени, у яких Оруелл пише свою алегоричну історію проти Сталіна, створюють рамки оповіді.

Хоч свідчень того, що Джонс та Оруелл зустрічалися, і не існує, їхня спільна присутність у фільмі - це мистецька алюзія на їхню інтелектуальну сміливість, пояснила авторка сценарію Андреа Халупа. Під час пошуку матеріалу для написання сценарію вона окрім того довідалася, що "Колгосп тварин" на початку отримав широкий резонанс в українській діаспорі, яка розпізнала в сатиричній алегорії власну долю.

Визнання для репортерів у кризових регіонах

Халупа почала роботу над сценарієм у 2004 році. За роки, які пішли на реалізацію проекту, авторитаризм поширився в усьому світі. Раптом "Гарет Джонс" став не лише стрічкою про забуту сторінку історії. Фільм перетворився на оду всім репортерам, які ризикують власним життям, аби викрити правду - особливо в часи неабиякого поширення фейкових новин.

"Нині не бракує підкуплених конформістів та егоїстів, нам бракує Оруеллів і Джонсів. Тому ми знову покликали їх до життя", - зазначила Агнешка Голланд. Режисерка, фільми якої отримали численні відзнаки, відома своїми творами, присвяченими Голокосту й історії ХХ століття, серед яких "У темряві" (2011) або "Слід" (2017). 70-річна Голланд також була режисеркою багатьох серій в американських серіалах "Дроти" та "Картковий будинок".

"Привиди Голодомору виходять на світло"

Незалежний російський дослідницький інститут "Левада-центр" провів серед росіян опитування про "найвидатніших людей" у світовій історії. За цими даними, найбільшу підтримку отримав Сталін із 38 відсотками та Путін із 34 відсотками. "Це демонструє поневолення духу й людей", - вважає Голланд. За її словами, Сталін є одним із найбільших вбивць в історії, відповідальним за мільйони смертей. "Але він здобув перемогу у війні і зробив Радянський Союз знову великим". Актуальна ситуація у країні й вороже ставлення Росії до України додали фільму значимості й актуальності. "Привиди Голодомору знову виходять на світло", - говорить Голланд.