Лікарські помилки

Тривала кримінальна справа над лікарем з Маріуполя вперше в Україні завершилась вироком медичному працівнику за зараження немовлят на ВІЛ-інфекцію. Пригода трапилася у червні 2005 року, коли трьом новонародженим дітям за медичними показаннями було влито інфіковану донорську плазму. Жінку, яка працювала заступником голови станції переливання крові, днями засудили на 5 років та позбавили права займатися медичною діяльністю на два роки. Суд також зобов’язав станцію переливання крові виплатити постраждалим сім’ям по 20 тисяч гривень матеріальної компенсації « Ця гучна справа над лікарем , - виняток в Україні.

Медики – це та професія, де рука руку миє. Вони вірять в свою безкарність. Коли по маріупольській справі проходили керівники трьох служб крові України, вони були взагалі здивовані, що медичному працівнику висувають якісь звинувачення», - розповіла Deutsche Welle адвокат постраждалих дітей Тетяна Бордуніс.

Без компенсації за медичну шкоду

Загальна ж ситуація з лікарськими помилками в Україні – невідома. Статистика майже повністю закрита, кажуть фахівці. « В Україні взагалі немає практики отримання компенсацій за лікарську помилку», - каже голова Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. Натомість у країнах ОЕСР механізм виплат отримання компенсацій у випадку лікарської помилки чітко прописаний. Як правило, шпиталі мають на цей випадок угоду зі страховими компаніями.

В Україні ж Сердюк ініціює національний проект з безпеки пацієнтів. Увагу у новому проекті приділятимуть й проблемі безпеки ліків. Якщо пацієнт буде незадоволений якістю препарату й буде доведено експертизою, що ліки справді неякісні, чи вони були помилково призначені, пацієнт має отримати грошове відшкодування. Утім, головна проблема - це залучення страхових компаній, які ще не мають аналогічного досвіду і не вміють працювати в цьому напрямку, зазначає Сердюк.

«Гаряча лінія»

Поки ж у межах проекту запрацювала гаряча телефонна лінія, куди можна поскаржитися на дії медиків чи неякісні ліки. «Найбільше люди скаржаться на те, що їх ошукують продавці біологічних харчових додатків, так званих БАДів, які рекламують свою продукцію через місцеві газети», - розповіла Deutsche Welle адміністратор гарячої лінії Надія Смольницька.

Найчастіше такі дзвінки надходять від пенсіонерів зі східних регіонів України: Харківщини, Дніпропетровщини й Донеччини. Ті ж самі препарати, які коштують тисячу гривень і більше, продають для лікування різних захворювань. Коли люди не отримують жодних результатів, вважають себе обдуреними, - каже Смольницька. « Я можу тільки порадити у таких випадках звертатися в міліцію. Тому що це – стаття за шахрайство. І міністерство охорони здоров’я такими випадками не займається», - зазначає вона. Коли ж люди скаржаться на дії лікарів, то перша рекомендація від нас - писати скаргу на ім’я головного лікаря медичного закладу, - каже волонтер. Поки гаряча лінія працює в тестовому режимі. «Ми не в змозі масово рекламувати номер гарячої лінії, бо нас просто паралізує від кількості дзвінків»,- пояснює Віктор Сердюк. За його словами, міністерство охорони здоров’я підтримує ініціативу, утім про бюджетне фінансування проектів - взагалі не йдеться.

Брак фахівців у галузі медичного права

Аналогічні гарячі лінії вже існують в Україні. Утім будь-який моніторинг скарг не дає ефекту, якщо за цим не буде конкретної допомоги, як , наприклад, це було з випадком у Маріуполі, - зауважує адвокат та правозахисник Тетяна Бордуніс. Для цього потрібні фахівці – юристи та захисники у галузі медичного права. А їх в Україні майже немає, каже експерт. У медичній сфері- нагромадження суперечливих й нечітких нормативно-правових актів. Тому й адвокати беруться за такі справи неохоче, зазначила Бордуніс.

Автор: Каріна Оганесян
Редактор: Дмитро Каневський