Через реформи Трампа можуть впасти ціни на нафту

Відмінним різдвяним подарунком для американців назвав Дональд Трамп податкову реформу, яку Конгрес остаточно ухвалив 20 грудня, а сам президент США підпише ймовірно вже 3 січня 2018 року. Якщо у найпотужнішій економіці світу відбувається найбільш широкомасштабна за останні три десятиліття зміна системи оподаткування, то це неминуче тією чи іншою мірою відіб'ється і на всій світовій економіці.

Сланцеві родовища стануть більш рентабельними

Для Німеччини та інших країн Євросоюзу, наприклад, радикальне зниження у США податків на прибуток компаній з 35 відсотків до 21 відсотка означає, зокрема, істотне загострення глобальної конкурентної боротьби за інвестиційну привабливість. Якщо Сполучені Штати надають відтепер американським та іноземним інвесторам, які працюють на території країни, настільки сприятливі фіскальні умови ведення бізнесу, то державам ЄС доведеться незабаром якось відповісти на цей виклик. Якщо вони, звісно, не хочуть зіткнутись з відтоком капіталу за океан, попереджають німецькі ЗМІ.

А от для країн ОПЕК та Росії принципово важливо інше. Для них радикальне зниження у США ставки корпоративного податку і надання компаніям інших фіскальних пільг може обернутися падінням світових цін на їхній головний експортний товар - нафту. Проте цьому аспекту реформи Трампа ані німецькі спостерігачі, ані, як не дивно, російські ЗМІ поки особливої ​​уваги не приділили.

Однак елементарна економічна логіка підказує, що значне зниження податкового тягаря не може не дати імпульсу тим компаніям, які працюють на території США і займаються видобутком нафти (і газу) зі сланцевих порід. Вони отримують можливість значно підвищити рентабельність свого дорогого високотехнологічного бізнесу або хоча б зробити його прибутковим, оскільки чимало фірм у цій сфері збиткові.

Американці збільшать виробництво нафти і скрапленого газу

Іншими словами, з новими податковими ставками частина американських фірм надалі готова буде видобувати сланцеву нафту за більш низьких світових цін на цей енергоносій, ніж досі вважалося. Однак в останні місяці нафтові котирування, навпаки, зростають, чому в значній мірі сприяла угода ОПЕК+. Її уклали наприкінці 2016 року між членами картелю і деякими країнами, які до нього не входять, перш за все - з Росією, і з того часу двічі продовжували. Востаннє (30 листопада 2017 року) і до кінця 2018 року.

Таким чином, в американських компаній, що займаються видобутком як сланцевої, так і традиційної нафти, зараз з'явився подвійний стимул взятися за розширення виробництва: ціни на світовому ринку виросли, а податки в Америці знижуються. Тому можна сміливо припустити, що в першій половині 2018 року США посилено нарощуватимуть (рентабельний!) нафтогазовий видобуток. Тим більше, що доступні американським енергетичним компаніям запаси нафти і газу практично відразу збільшилися, оскільки в рамках податкової реформи Трампа ці фірми отримали право бурити на Алясці - в регіоні, який раніше був природоохоронною зоною.

Отже, в короткостроковій і вже тим більше в середньостроковій перспективі досить імовірне зниження цін - як на американську нафту, яка дедалі більше витіснятиме у Сполучених Штатах імпортовану, зокрема, саудівську, так і на американський скраплений природний газ (СПГ), який США мають намір посилено експортувати і в Європу, і в Азію, й особливо в Китай.

Для Росії все це означає посилення міжнародної конкуренції і, ймовірно, скорочення експортної виручки. А для Німеччини - здешевлення енергоносіїв, які закуповуються за кордоном.