Боротьба за робочу силу
13 травня 2016 р.
У десятимільйонній Чехії станом на кінець першого кварталу 2016 року вільними залишаються понад 117 тисяч вакансій. Найболісніше нестачу "робочих рук" відчуває промисловість країни. У профільному міністерстві уточнюють: найбільший запит на інженерів-будівельників, електротехніків, механіків. Не вистачає працівників ІТ-сфери та медиків, особливо сестринського персоналу. Задля заповнення вакансій уряд розробив і схвалив пілотний проект спрощеної процедури працевлаштування спеціалістів з України.
Йдеться про полегшення процесу отримання довготермінової робочої візи загалом для 5 тисяч українських висококваліфікованих працівників та робітників середньої технічної ланки щороку. Згідно з оприлюдненим урядом механізмом, роботодавець шукає потрібного фахівця, укладає угоду і подає документи в консульську установу. Працівники дипустанови призначають коротку співбесіду з потенційним працівником.
Боротьба за людський ресурс
Для мешканців українського прикордоння Чехія є другою країною після Польщі, куди вони найчастіше скеровують свої погляди у пошуках заробітку. Причому, йдеться не про короткотермінові, сезонні поїздки, а зазвичай перебування у півроку або рік, каже у розмові з DW голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес. "На Закарпатті заробітки у Чехії – це масове явище, на Львівщині трохи менше, але теж їдуть. Їдуть легально і нелегально з польськими візами, не заради кращої зарплати, покращення добробуту сім'ї, як це у свій час робили чехи, німці чи італійці, а заради того, щоб банально вижити. Альтернативи в Україні немає", - каже Бермес.
Середня зарплата інженера-конструктора в Україні 7 тисяч гривень, а в Чехії від тисячі євро (близько 30 тисяч гривень). Отже, існує чималий фінансовий стимул для фахівців. До того ж, каже Бермес, безробіття в західному регіоні набагато вище від офіційних 9 відсотків. "Можемо говорити про 20 відсотків. І значна армія безробітних живе за рахунок прикордонного руху", - додає голова асоціації. Він запевняє, що зараз у світі йде боротьба не за нафту і газ, а саме за людський ресурс: "Як бачимо, Чехія вступила у боротьбу за український трудовий ресурс, і не лише за той, що вивільнився у час економічної кризи, але й за кваліфікований персонал, що у попиті на нашому ринку. І повірте, до таких кроків вдадуться і решта сусідніх країн". Щоправда, каже голова асоціації, окремі інвестори самі йдуть на західні регіони і використовують дешеву робочу українську силу, працюючи на давальницькій сировині, але і вони невдовзі можуть відчути нестачу робітників.
Медсестри не мобільні
От кого достатньо і з ким можуть залюбки "поділитися" західні регіони – це медсестринський персонал. Приміром, на Львівщині комплектація сестринського медперсоналу сягає 110 відсотків, каже голова Львівської обласної асоціації медичних сестер Ірина Шевчук. "На Львівщині близько 20-ти тисяч сестер. Жодного дефіциту кадрів немає, і така ситуація загалом на заході країни. Ймовірно через велику кількість освітніх приватних закладів, які дають середню медичну освіту", додала Шевчук.
Разом з тим, медичні сестри - не той прошарок працівників, які активно шукають роботу закордоном, каже співрозмовниця. "Попри те, що середня зарплата сестри лише дві тисячі гривень на місяць, а навантаження шалене, - одиниці беруть характеристики і їдуть. Причому, аж ніяк не до Чехії", зауважує Ірина Шевчук. Нічого поганого у таких заробітках немає, каже голова асоціації медсестер, бо це практика і європейський досвід. Ймовірно, стримуючим фактором для українських сестер є іноземна мова, яка є обов’язковою умовою працевлаштування у медичній установі.
"Чеські вакансії погоди не роблять"
Кілька тисяч чеських дозволів на роботу жодних проблем на українському ринку праці не створять, зрештою як і для економіки окремих регіонів чи в цілому, каже в коментарі DW експерт ринку праці, директор з розвитку рекрутингового ресурсу Work.ua Сергій Марченко. Позитивом є те, що чехи планують залучити фахівців з промисловості, що дозволить трохи знизити навантаження на український ринок праці саме у цій галузі, яке виникло внаслідок окупації Донбасу. "Враховуючи, що в Україні 18 мільйонів економічно активних людей, і щомісяця Work.ua розміщує понад 65 тисяч вакансій, то така кількість вакансій буде непомітною для нашого ринку, але чехи це відчують куди більше", - переконаний Марченко. Адже, за даними міністерства праці та соціальних справ Чехії, українців найбільше серед трудових мігрантів. Станом на січень 2016 року українцям видано понад 106 тисяч дозволів на роботу. І тепер цей відсоток ще зросте, прогнозує експерт.
Разом з тим Марченко констатує, що ринок праці в Україні стрімко оживає і в середньостроковій перспективі можна буде спостерігати зворотні процеси. "Ми спостерігаємо надвисоку активність роботодавців, кількість вакансій зросла на 75 відсотків у порівнянні з минулим роком. Звичайно, рівень оплати значно нижчий, ніж в Чехії, але з часом спеціалістів не вистачатиме і роботодавці змушені будуть піднімати зарплати. Тоді повернуться заробітчани з інших пострадянських країн – працювати вдома стане вигідніше. А от з ЄС заробітчани повернуться не скоро", - каже Сергій Марченко.
Негативні наслідки у перспективі
З огляду на значний вивільнений трудовий ресурс в усіх без винятку регіонах України, урядові пропозиції Чехії є радше позитивним явищем, вважає експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Костянтин Кравчук. В масштабах загальної трудової міграції запропонована Чехією "квота" - це мізер, каже експерт. І у короткій перспективі це не створить жодних економічних проблем, але працівники з офіційними дозволами, як показує практика, зазвичай залишаються у більш заможних країнах на постійно.
У цьому і є найбільша небезпека, вбачає Кравчук. "Держава сплатила за їх освіту. Причому, гідну технічну освіту. Виїхав освічений персонал, податки сплачує в казну іншої країни, соціальні внески теж. Україна ж отримує проблему з наповненням пенсійного фонду", - зауважує аналітик. Причому, одним підвищенням зарплати кваліфікованого фахівця втримати майже не реально, вважає експерт. "Допоки не буде стабільності і економічного зростання – їхатимуть, легально чи не легально", - констатує Костянтин Кравчук.