Чи виведе Матеуш Моравєцький Польщу з ізоляції?

Відставці прем’єр-міністерки Беати Шидло передував, либонь, найнеспокійніший у політичному плані день з часу приходу до влади правопопулістської партії "Право та справедливість" (ПіС) два роки тому. Хоч Шидло й не зачепило ініційоване ліберальною опозиційною силою "Громадянська платформа" (ГП) голосування за висловлення вотуму недовіри, але зрештою вона не встояла під тиском. Сам цей тиск зростав упродовж тижнів, після того як наприкінці жовтня Шидло оголосила про переформатування уряду.

Моравєцький має подолати ізоляцію Польщі

Увечері четверга, 7 грудня, після тривалих спекуляцій було оприлюднено рішення. Оголошувалося, що на посту керівника уряду Шидло має замінити Матеуш Моравєцький - могутній міністр фінансів та дотеперішній віце-прем’єр-міністр. Така зміна керівника польського уряду, по суті, сенсаційна. Моравєцький, котрий свого часу був успішним банкіром, вже давно відомий як тямущий керівник та організатор, його міністерство постійно розширювалося та отримувало нові компетенції. На міжнародній сцені Моравєцький теж не така уже й темна конячка - він має репутацію досить незалежної думаючої фігури, що може становити реальну небезпеку й для наймогутнішої в Польщі людини - голови партії ПіС Ярослава Качинського.

Сказати таке про Беату Шидло навряд чи можна було. Нерідко видавалося, що така посада їй просто не по силі в інтелектуальному плані, що було особливо помітно під час самітів глав держав та урядів країн-членів ЄС. Проте вона мала репутацію вірної ставлениці партійного керівника. Не виключено, що Качинський сподівається завдяки новому голові уряду домогтися виходу Польщі з міжнародної політичної ізоляції. Адже той самий Моравєцький має репутацію "милого обличчя ПіС". Про Шидло, яка нечасто посміхалася та відрізнялася хіба що впертістю, такого не скажеш. Попри це, вона була дуже популярна серед виборців, а якщо вірити даним опитувань, кожен п'ятий поляк ніколи й нічого не чув про Моравєцького. Та тепер це зміниться. Вже наступного тижня Моравєцький, який добре знається на економіці, має приступити до виконання обов/язків керівника уряду. Але остаточно переформатувати уряд він має вже після Нового року.

А що буде з Шидло? "Ми хочемо, щоб вона і надалі відігравала важливу роль в уряді", - заявила речниця фракції урядової партії у Сеймі. Ця заява лише розпалила спекуляції щодо того, яким буде переформатування уряду. У кулуарах можна почути, що Шидло обійматиме пост віце-прем’єр-міністерки, щоправда, невідомо, в якому саме міністерстві вона працюватиме. Вочевидь, це буде міністерство соціального захисту, принаймні так говорять.

Голосування щодо реформи юстиції

Несподівана зміна керманича уряду відбулася саме посеред тривалого протистояння щодо суперечливої реформи юстиції. Після тримісячної паузи, остаточні тексти законопроектів винесли 8 грудня на голосування в Сейм. Серед них є і законопроекти, що містять пункти про реформу Верховного суду, а також Національної ради судочинства (KRS). Пункти цих законопроектів передбачають збільшення впливу урядової партії на міністерство юстиції та правосуддя на всіх рівнях. Водночас, на думку ліберальної опозиції, а також Європейської Комісії, вони завдають істотного удару по незалежності юстиції.

Улітку цього року президент Польщі Анджей Дуда наклав вето на обидва ці законопроекти, що відбулося після масштабних акцій протесту. Відтоді в урядовій партії спостерігається розкол, тож дехто говорить навіть про те, що невдовзі виникне президентська партія. Але сам Дуда жодним чином не висловлюється щодо цього.

Натомість ще тоді він пообіцяв надати в парламент власні пропозиції щодо реформи сфери юстиції та судової реформи. На початку вересня Дуда представив два доопрацьованих законопроекти та передав їх на розгляд парламенту. По суті, президентські пропозиції передбачали більше голосу для опозиції під час обрання суддів та дещо менш жорсткіший відбір суддів вищих судових інстанцій. Спочатку ПіС планувало взагалі відправити у відставку всіх судів цих інстанцій та призначити на їхнє місце нових. Але тепер лише 40 відсотків з них втратять свої посади, а саме - всі судді таких судових органів, котрі досягли 65-річного віку. Через цю норму втратить пост і голова Верховного суду Малгожата Герсдорф, хоч загалом вона мала перебувати на цій посаді до 2019 року.

Розбавлені закони президента

Утім, під час нещодавніх читань у Сеймі урядова ПіС змогла своїми поправками досить сильно змінити запропоновані Дудою закони. До початкового тексту законопроектів додали кілька десятків поправок. На думку критиків, від самих поправок Дуди вже майже нічого не лишилося. Паралельно з цим відбувалися переговори між адміністрацією Дуди та керівництвом партії, а також прямі перемовини між Дудою та головою партії Качинським. Результатом стало досягнення й досі не зовсім зрозумілих компромісів, чия мета - утримати Дуду від повторного ветування обидвох законів у разі їхнього ухвалення. А саме цим він, власне, і погрожував, якщо його пропозиції випарюються з текстів законопроектів через поправки.

Досягнуті між Дудою та Качинським компроміси стосуються складу ради міністрів. Адже ні для кого не є таємницею те, що Дуда дуже прагне, щоб пішов з посади суперечливий міністр оборони Антоні Мацєревич. Дуда, якому за конституцією відводиться статус головнокомандувача збройних сил у мирний час, дедалі частіше вступає в конфлікт з Мацєревичем, що є довіреною особою Качинського.

Міністр юстиції Збіґнєв Зьобро теж далеко в дружніх стосунках з Дудою. Вони обидва вивчали право в Кракові та вже давно розглядають один одного в якості конкурентів. У будь-якому разі, відповіді на питання щодо того, яким саме буде склад нового польського уряду знають лише партійний голова Ярослав Качинський та його новий прем’єр-міністр Моравєцький.