Чи дійдуть Західні Балкани до ЄС?

У ЄС панує "втома від розширення" після того, як майже десятиліття тому союз прийняв до свого складу 13 східно- і центральноєвропейських країн. Відтоді перспективи членства західнобалканських держав підігріваються на зовсім тихому вогні. Однак Єврокомісія наразі розробила амбітний план, за яким під час нового великого етапу розширення вже у 2025 році зможе привітати перших нових членів з низки західнобалканських держав.

Брюссель ставить честолюбну мету

"Це має стати відправним пунктом, рішенням заради майбутнього Європи", - заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ Федеріка Могеріні. За її словами, для цього ще необхідно докласти чималих зусиль, однак "давайте це зробимо" ще за нашого покоління, закликає вона.

Перемовини щодо вступу Чорногорії, найменшої у цій групі країни, тривають з 2012 року. З Сербією, найбільшою кандидаткою, - з 2014-го. Тож їх вважають першими кандидатами на вступ. Однак Сербія має більше перешкод до приєднання: її відносини з Косовим незрозумілі та недружні, процвітають організована злочинність і корупція, верховенство права - під питанням, свободу преси обмежено.

Та й крихітна адріатична державна Чорногорія, що налічує лише 600 тисяч жителів і у 2017 році вже стала членом НАТО, має схожі проблеми. Тут найбільшої критики зазнає корумпована влада. Тож обидві країни виконують далеко на всі критерії вступу.

"Не існує скороченого шляху", - сказав в інтерв'ю DW єврокомісар з питань розширення Йоганнес Ган. Чи вважає він, що протягом наступних семи років ці країни справді стануть більш демократичними, правовими і конкурентоздатними? "Це можливо, інакше б ми цього не запропонували б", - додає єврокомісар. Однак найважливіше, наголошує Ган, "експортувати стабільність до регіону, щоби звідти не імпортувати нестабільності". А дипломати з ЄС так пояснюють розпочатий процес: "Ми не скорочуємо тунель, але робимо так, щоб наприкінці бачити світло".

Сумніви щодо строків

У Берліні на часову пропозицію Брюсселя відреагували дуже обережно. Також і голова комітету із закордонних справ Європарламенту Девід Макалістер вважає: "Це найкращий сценарій". Він запевняє, що кандидати на вступ мусять без жодних компромісів виконати жорсткі вимоги ЄС. За його словами, у цьому раунді розширення належить переконатися, що передусім дотримані європейські принципи. Серед таких Макалістер називає "верховенство права, примирення і добрі стосунки з сусідами".

І цього разу йдеться про конкретні критерії прогресу: має бути відпрацьовано план із шести розділів, від верховенства права до примирення із сусідами. Найголовніша вимога - впровадження європейських цінностей, і йдеться не про економічний, а про політичний розвиток Західних Балкан.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер також висловився щодо суперечливої дати - 2025 року: "Це заохочувальна дата", яка має мотивувати держави до пришвидшення необхідних реформ.

Він пообіцяв також, що ніколи більше до ЄС не приймуть країну з невирішеною суперечкою щодо кордону. Цю ремарку Юнкер напряму адресував хорватському прем'єр-міністру Андрію Пленковичу. Той саме виголосив палку промову в Європарламенті про покращення в Хорватії й закликав до прийняття Західних Балкан до ЄС. 

Юнкер натомість нагадав про досі наявний конфлікт із Словенію щодо спільного кордону і бухти Пірана. Хорватська влада торік відхилила рішення міжнародного арбітражу - попри тиск Брюсселя.

Немає реформ - немає вступу

Для Сербіїце означає, передусім, вимогу - врегулювати зруйновані стосунки з Косовим. Не хочуть європейці "імпортувати" й тривалий конфлікт Греції та Македонії. Якщо суперечку вдасться владнати, Македонія може потрапити до другої групи країн-кандидатів на вступ до ЄС.

Дипломати з ЄС, втім, дивляться на шлях реформ без ілюзій: "До розширення ми мали певний вплив, під час перемовин ми зчиняли дуже великий вплив, після прийняття ми його більше не матимемо". Як заохочення у наступні роки використають гроші: Західним Балканам надають 500 мільйонів євро, і ця сума ще може зрости.

Стратегічні інтереси

За ініціативою щодо вступу до ЄС Західних Балкан стоять, передусім, стратегічні інтереси. У ЄС побоюються, що ці країни можуть потрапити під дедалі більший вплив Росії або Китаю. Є побоювання й щодо того, що Москва розпалюватиме регіональні конфлікти й загострення. Тобі Фогель із Центру дослідження європейської політики вважає такі побоювання маячнею. Однак він вбачає небезпеку в тому, що вступ до ЄС послабить владу таких політиків, як серб Александар Вукіч та інших "сильних людей з Балкан". Тож питання в тому, наскільки щирі їхні європейські прагнення.

Крім того, разом із ними до ЄС прийдуть люди, "ідеологічно та за темпераментом близькі до угорця Віктора Орбана". Націоналізм та популізм можуть отримати друге дихання, Орбан вже з нетерпінням чекає на нових союзників і знущається з Брюсселя. Таким чином, дедалі важливіше, щоб ЄС абсолютно серйозно ставився до реалізації своїх критеріїв і демократичних правил. Не можна вдовольнятися "потьомкінськими" реформами, тоді буде шанс, що Європа у середньостроковій перспективі стане більшою і сильнішою та підтримуватиме мир у регіоні.