Українські "козирі" у новому складі Єврокомісії

Єврокомісари на чолі з президентом і сімома віце-президентами Єврокомісії протягом п’яти років не лише керуватимуть внутрішньою політикою Євросоюзу, а і визначатимуть напрямки політики зовнішньої. І хоча Україна не входить до складу ЄС, від "кураторів" найголовніших напрямків політики Євросоюзу напряму залежатиме успіх реалізації угоди про асоціацію з Україною, а також врегулювання конфлікту на Донбасі.

Наступник Штефана Фюле без зовнішньополітичного досвіду

Однією з ключових для України посад у Єврокомісії є посада комісара з питань розширення та політики добросусідства, яку досі обіймав чех Штефан Фюле. Він мав стійку репутацію друга України, який напряму спілкувався з найвищим українським керівництвом. Для багатьох стало несподіванкою, що наступником Фюле було визначено австрійця Йоганнеса Гана. Адже цей політик, який свого часу був міністром науки в австрійському уряді, не має жодного зовнішньополітичного досвіду.

Іще на початку березня 2014 року, незадовго до анексії Росією Криму, в розмові з австрійським виданням Wiener Zeitung Ган заявляв про своє скептичне ставлення до санкцій проти Москви. З огляду на подібні слова деякі аналітики припускали, що діалог Києва з новим єврокомісаром важко буде назвати щирим. Проте вже під час слухань у профільному комітеті Європарламенту перед утвердженням на посаді комісара Ган дещо пом’якшив свою риторику і заявив, що зробить усе від нього залежне, щоб знайти рішення в конфлікті на Сході України. Зауважуючи збільшення числа доказів прямої військової присутності військ РФ на Донбасі, він наголосив, що "територіальна цілісність України, її суверенітет та незалежність мають поважатися" всіма.

Без права на "вільний прояв особистості"

Євродепутатка від Латвії Сандра Калнієте у коментарі DW зауважила, що незважаючи на те, що "персоналії політиків завжди мають значення, жоден єврокомісар не має права на вільні прояви своєї особистості". Через це вона не очікує крутих поворотів у політиці нової Єврокомісії щодо України, адже "європейська політика формується за колегіальним принципом у трикутнику Європейська Рада - Європарламент - Єврокомісія". І відбувається це "через принцип діалогу", зазначила депутатка.

На думку Калієте, не відіб’ється негативно на діалозі ЄС з Україною й призначення верховною представницею ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки чинної глави МЗС Італії Федерики Могерині. Як відомо, деякі лідери держав та урядів Східної Європи під час дискусії щодо призначення нових персоналій в ЄС закидали Могерині відсутність достатнього досвіду у сфері зовнішньої політики та симпатії до Москви. "Можливо, Могерині не надто глибоко знайома із внутрішньою ситуацією в Україні, проте вона має комплексне бачення подій у Європі та світі", - відповідає на це Калнієте. За її словами, нова верховна представниця ЄС планує зробити акцент саме на формуванні спільної європейської зовнішньої політики.

Симпатики Кремля

Утім, симпатії до Кремля аналітики закидають також і іншим представникам нової Єврокомісії. Приміром, старший аналітик групи Geostrategy Сергій Даниленко вважає, що призначення на посаду єврокомісара з питань енергетики та клімату іспанця Мігеля Аріаса Каньєте дає Росії надію на продовження проекту "Південний потік", який поки що гальмується Брюсселем. Під час виступу в профільному комітеті Європарламенту перед утвердженням на посаді комісара Каньєте заявив, що підтримує продовження будівництва газогону, якщо це відбуватиметься у відповідності до європейського законодавства. "Для України це означатиме, що її статус транзитної держави поступово розмиватиметься", - вважає Сергій Даниленко.

Як захисника інтересів Кремля експерти схильні розлядати також і єврокомісара з питань міграції Дімітріса Аврамопулоса, який обіймав посади міністра закордонних справ, а згодом і міністра оборони у грецькому уряді. У новій Єврокомісії він опікуватиметься, зокрема, питаннями візового діалогу з Україною.

"Українські адвокати"

Проте в Києві переконані, що обрання на посаду голови Європейської Ради колишнього прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска істотно врівноважить баланс можливих антиукраїнських настроїв в оновлених владних структурах ЄС. До категорії українського лобі у Брюсселі зараховують також і єврокомісарку з питань торгівлі шведку Сесилію Мальмстрем. У попередньому складі комісії вона обіймала посаду єврокомісарки з питань міграції й тому чудово знайома з українською тематикою, а також не приховує своїх симпатій до України.

Цікавим і вочевидь позитивним для Києва є також призначенням віце-президентом Єврокомісії словака Мароша Шефчовича, який також відповіданиме за питання, пов'язані зі створенням "енергетичного союзу" в рамках ЄС. На цю посаду новий глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер висував прем’єр-міністра Словенії Аленку Братушек, проте минулого тижня її кандидатура була відкинута Європарламентом як недостатньо компетентної для такого високого посту.

Якщо ж поглянути на біографію Мароша Шефчовича, то важко не помітити деяку подібність до кар’єрного шляху Штефан Фюле. Шефчович, як і Фюле, закінчив Московський інститут міжнародних відноси і володіє російською мовою. Проте словацький політик отримав ще одну вищу освіту в Стенфордському університеті США, де традиційно готувалися висококласні спеціалісти у сфері "совєтології". Він має також дуже солідний дипломатичний досвід. "Словаччина – це та країна ЄС, яка найпершою запустила реверсні поставки газу в Україну, обсяги яких на сьогодні є найбільшими", - нагадує Сергій Даниленко. Аналітик вважає, що це дає підстави зараховувати Мароша Шефчовича до потенційно потужного захисника українських інтересів у новій Єврокомісії.