Чи може мінімалізм допомогти врятувати планету?

Якби всі жителі Землі споживали стільки ж ресурсів, скільки їх споживає середньостатистичний німець, людству би знадобилося майже три планети рівня Землі. А за американського стилю життя - навіть п'ять, підрахував Global Footprint Network. Цей портал порівнює споживання ресурсів людьми, державами та їхніми економіками з тим, скільки Земля здатна відновити. Однак чи можливо, щоб усе людство змінило спосіб життя, скоротило споживання й обмежувалося меншою кількістю речей?

Без дивана і ліжка

Удома у блогерки-мінімалістки та авторки подкастів Елізи Штанґль (Elisa Stangl) нема ані дивана, ані навіть ліжка. Разом зі своєю родиною - чоловіком і дворічною дочкою - вона спить на тонкій японській маті "татамі" у невеликій квартирі на півдні Німеччини.

"У нас небагато речей", - говорить вона в інтерв'ю DW. Штанґль почала практикувати мінімалістський спосіб життя ще будучи студенткою. Тоді її до цього підштовхнули радше фінансові причини, а не бажання зберегти довкілля. Відчуття, що їй значно краще живеться з набагато меншою кількістю речей, посилилося, коли вона почала подорожувати.

"Я зрозуміла, що мені цілком вистачає тих речей, які вміщаються у моєму рюкзаку, - говорить Штанґль. - Тоді я подумала: а навіщо мені більше речей удома?" Без надміру речей Еліза та її родина можуть більше часу приділяти тому, що для них справді важливо. За її словами, мінімалістський стиль життя не тільки дешевший, але й вивільняє час на хобі на кшталт подорожей чи вивчення природи. А ще для Штанґль мінімалізм прямо пов'язаний із ощадливим ставленням до довкілля.

"Свідоме життя стосується не лише окремих людей, - говорить вона. - Якщо ви починаєте жити свідомо, то розумієте, що потрібно поважати природу, тому що ви - її частина, і вона вам щось дає. А ви натомість повинні щось їй повернути".

Що мотивує мінімалістів?

Окрім тренду на позбавляння зайвого мотлоху під час прибирання, започаткованого японською спеціалісткою з організації побуту й авторкою бестселера "Викинь мотлох із життя!" Марі Кондо, шириться мода й на викидання непотрібних речей. Філософія проста - жити по-мінімалістськи, зате більш повноцінно.

Автори численних публікацій, відеоблогів і подкастів на цю тему рідко акцентують увагу на екологічних наслідках мінімалістського способу життя. На першому плані для них - особисті переваги від зменшення кількості речей. На це вказують дослідження вчених Дюкського університету в США.

"Як правило, люди починають захоплюватися мінімалізмом в інтересах власного психологічного самопочуття, наприклад, аби зменшити стрес і досягти ясності розуму", - розповідає DW головна авторка дослідження Еймі Шабо. Однак, за її словами, чим більше вони практикують такий спосіб життя, тим більше їх починають мотивувати етичні фактори або піклування про навколишнє середовище.

Експерти університету опитали 800 людей, більшість із яких - жителі США. "Лише біля 10 відсотків респондентів заявили, що турбота про довкілля була їхньою основною мотивацією під час переходу до мінімалізму, - розповіла Шабо. - Для 70 відсотків опитаних це був лише один із мотиваційних факторів".

Щастя не залежить від споживання

Навіть якщо піклування про довкілля не є головною мотивацією мінімалістів, зменшення споживання в будь-якому випадку добре для планети. Дослідження 2015 року доводить, що більше 60 відсотків глобальних викидів парникових газів спричинені діяльністю домогосподарств - це транспорт, продукти харчування, побутові товари, під час виробництва яких в атмосферу викидається вуглекислий газ.

Із розвитком світової економіки споживання зростає не лише у розвинених країнах. Чим більше у людей грошей, тим більше вони купують. Однак це не обов'язково робить їх щасливішими. Як демонструють дослідження, вищі прибутки і більша купівельна спроможність лише до певної міри сприяють збільшенню відчуття добробуту. У цілому ж зростання тенденції до мінімалізму говорить про те, що дедалі більше людей розчаровуються в суспільстві споживання.

У своїй книжці "Щасливі люди - щаслива планета", опублікованій у 2014 році, професорка Тереза Белтон із університету Східної Англії стверджує, що фактори, які найбільше впливають на добробут людей, не завдають шкоди довкіллю.

"Фактори, які створюють і підтримують відчуття добробуту, я називаю нематеріальними активами", - говорить вона DW. Приклади таких "активів" - хороші взаємини між людьми і контакт з природою. Бути творчим, мати відчуття спільності, цілі й сенсу, жити активним життям - ці речі не потребують матеріального споживання або потребують його дуже мало", - пояснює вона.

Для своєї книжки професорка опитала більше 100 жителів Великобританії, які вирішити зменшити споживання. На відміну від результатів, отриманих вченими Дюкського університету в США, її дослідження показало, що екологічні проблеми стали для опитаних найпоширенішим мотивом для переходу на мінімалістський спосіб життя.

Планеті потрібна зміна суспільної свідомості

"Якби ми - як на індивідуальному, так і на суспільному рівні - зробили своїм пріоритетом добробут, а не матеріальне збагачення, світ став би набагато кращим в усіх сенсах", - вважає Тереза Белтон.

Навіть ті мінімалісти, для яких турбота про довкілля не була основною мотивацією, визнають, що прагнуть до свідомого життя, орієнтованого на цінності. Тож для тих, хто давно мріє позбутися безладу й докорів сумління за шкоду, завдану природі, скорочення споживання стане радше полегшенням, аніж жертвою.

А от на державному рівні, переконана Тереза Белтон, варто було би докладати більше зусиль не для зростання фінансових і матеріальних показників, а для зростання добробуту людей. Це допомогло би перевести світову економіку із русла споживання у русло боротьби із кліматичною кризою.