Чим власне займається Європейська Комісія

Уже кілька тижнів вирують політичні баталії навколо розподілу ключових посад в органах ЄС. І висунення на нещодавньому саміті лідерів ЄС тодішньої міністерки оборони ФРН Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) на пост голови Європейської Комісії (ЄК) аж ніяк не послабило це протистояння - навпаки. Ці суперечки підживлює тривала боротьба за владу в Європі, що триває вже десятиліттями між Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією.

Завдання Єврокомісії

Мабуть, найбільш влучним порівнянням для Єврокомісії було б порівняння з урядом будь-якої країни-члена ЄС. Адже фактично ЄК - це виконавчий орган ЄС, який зокрема має наглядати за виконанням незліченного числа приписів, правил та законів, чинних у ЄС. Хоч на перший погляд таке формулювання досить сухе, але саме такі аспекти безпосередньо стосуються кожного громадянина. Приміром, ідеться про контроль за якістю продуктів харчування, допуск на ринок різноманітних хімічних речовин, медикаментів, встановлення допустимих норм для вихлопів автомобілів тощо. Тобто ці питання стосуються практично кожної сфери повсякденно життя.

Крім того, завдання Єврокомісії - пропонувати нові закони та приписи, котрі згодом ухвалюються в рамках багатоетапних процедур у Раді ЄС та в Європарламенті. Іноді це призводить до значних конфліктів, приміром, як це було в випадку з розподілом робочого часу, котрий регламентує в тому числі й максимальне дозволене навантаження на працівників упродовж робочого тижня. Для деяких сфер це мало далекосяжні наслідки, скажімо, лікарні відтепер не можуть призначати своєму персоналу цілодобові зміни. Як наслідок, їм тепер доводиться залучати більше медпрацівників, щоб підтримувати належний графік змін. Ці нововведення викликали шквал критики з боку багатьох країн-членів ЄС.

Єдине, в чому єврофункціонери можуть діяти самостійно, залишаються торговельні питання. Брюссель може з початку й до кінця вести переговори з третіми країнами чи з цілим блоком країн, як нещодавно з Меркосуром, обговорюючи все від першого й до останнього пункту. Потім всі країни-члени мають просто ратифікувати вже укладені договори, що нерідко призводить до спротиву через загрозу національним інтересам когось із країн-членів спільноти.

Єврокомісія також виступає й у ролі наглядача за дотриманням правил ЄС. Приміром, нещодавно вона вирішила не розпочинати проти Італії дисциплінарного провадження через зростання італійського державного боргу всупереч нормам ЄС, котрі передбачають значно нижчі обсяги держборгу та дефіциту бюджету, ніж ті, що має Італія.

Під час ухвалення таких рішень певну роль відіграють і політичні міркування. Тож Єврокомісії нерідко доводиться шукати компроміс між буквою закону та політичним відчуттям реальності.

Особливо виразно це простежувалося навколо питання дисциплінарного провадження проти Польщі та Угорщини за порушення принципів правової держави. Адже дотримання демократичних принципів лежить в основі європейських договорів. Попри це, уряд у Варшаві не бажав визнавати те, що Брюссель може втрутитися під час так званої реформи юстиції, котра могла б обмежити незалежність суддів.

Політичні цілі

Мабуть, найбільші повноваження Європейської Комісії полягають у тому, що вона сама може вирішувати щодо більшої частини її програми роботи. Скажімо, може взяти собі на озброєння гасло створення рівних умов життя в різних країнах ЄС або боротьбу з безробіттям серед молоді чи започаткувати масштабну інвестиційну програму, як це зробив нинішній глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

Для Урсули фон дер Ляєн, котру номінували наступницею Юнкера, зрозуміло, що вона має шанувати вибір виборців у ЄС, зробивши кліматичне питання головним під час роботи наступної Єврокомісії.

Вона й сама визнала: "Звісно, ми будемо обговорювати значні виклики в наших суспільствах для наступного покоління. Ми почули голос людей, особливо молодих людей. Вони прагнуть дій для майбутнього нашої планети. Тож нам слід бути більш амбітними, бо часу в нас обмаль".

Голос Єврокомісії так само досить вагомий у таких питаннях як порятунок мігрантів на морі, захист та охорона прав людини та в інших політично принципових аспектах. Утім, якщо Єврокомісія висловлюється за відновлення кампанії з порятунку біженців у Середземному морі, всі країни-члени ЄС мають погодитися з цим і насамперед надати для цього необхідні кораблі та персонал. Адже сама ЄК не має ані власних спецзасобів, ані персоналу для таких завдань.

Як працює Єврокомісія

Єврокомісія складається з керівництва та 28 надісланих з усіх країн-членів єврокомісарів. "Першим серед рівних" тут є голова Єврокомісії. Саме голова ЄК розподіляє між єврокомісарами сфери їхньої відповідальності, приміром, сільське господарство, захист конкуренції тощо. Крім того, голова Єврокомісії може також призначити своїх заступників - віцеголів, котрі так само наділяються сферами відповідальності.

Голова Єврокомісії також представляє її на зовнішньополітичній арені, приміром, під час зустрічі Юнкера з президентом США Дональдом Трампом, коли йшлося про вирішення торговельної суперечки між Сполученими Штатами та ЄС, або під час останнього саміту Великої двадцятки (G20) в Осаці. Крім того, він чи вона займається й розбудовою відносин з країнами, котрі є кандидатами на вступ до ЄС або є асоційованими з Євросоюзом.

Ось нещодавно Жан-Клод Юнкер констатував під час його першої зустрічі з новим президентом України Володимиром Зеленським те, як добре розвивалися за останній час стосунки між ЄС та Україною. "Новий президент, пан Зеленський, розпочинає своє президентство в той час, коли відносини між Україною та Європейським Союзом найкращі за весь час, що я можу пригадати. Наше партнерство ґрунтується на взаємній солідарності й дружбі. Ось чому ми підживлюємо цю солідарність конкретною підтримкою", - визнав Юнкер.

А ще голова Єврокомісії погоджує програми сприяння розвитку України, націлені на те, щоб поступово привести її до європейських стандартів.

На невеличку групу єврокомісарів та їхнє керівництво працюють 25 тисяч постійних єврочиновників у різноманітних відділах. Вони - не політичні посланці, а висококваліфіковані експерти з усіх країн-членів ЄС. Як сам конкурс, так і відбір придатних до служби в органах ЄС, вважаються вкрай складними іспитами. Серед цих єврочиновників зустрінеш будь-яку спеціалізацію, від юристів з питань торгівлі, до експертів з питань захисту водних ресурсів та якості продуктів харчування. Працюють вони на єврокомісарів. Ці нікому невідомі єврочиновники вважаються запорукою стабільності, а також саме вони мусять перетворювати політичні ідеї на тексти нормативно-правової бази.

Бюджет Єврокомісії

Кошти на так звану політику сусідства надходять з окремої частини бюджету ЄС. Торік цей бюджет становив 145 мільярдів євро. Саме з цих коштів фінансується реалізація всіх проектів Єврокомісії. Тут найважливішою складовою залишається підтримка сільського господарства, за нею йде регіональна підтримка, націлена на сприяння розвитку економічно слабких регіонів. Якщо гроші перерозподіляють, то це має схвалити Рада ЄС. Якщо нова Єврокомісія планує витратити значно більше, скажімо, на захист клімату, вона ще має вибороти відповідний розподіл коштів.

Суперечки навколо розміру бюджету та розподілу коштів з нього вважаються однією з найзапекліших політичних баталій в ЄС. Країни-донори, що поповнюють цей бюджет, розташовані переважно на півночі. Вони намагаються обмежити витрати та апетити країн-одержувачів коштів з бюджету ЄС. Натомість такі країни, як Польща та інші, які отримують значні суми з бюджету спільноти, критикують вимоги країн-донорів до стриманості у видатках. Крім того, Європарламент теж завжди вимагає більше грошей за значно більше завдань. Зрештою, як завжди, в ЄС знаходять компроміс.

Між іншим, нарікання щодо розміру європейського бюджету породжує насамперед національна скнарість. Впродовж останнього семирічного періоду він становив лише 1 відсоток ВВП усього ЄС. І ще одне, дискусії щодо кількості так званих єврократів у Брюсселі - це полеміка чистої води, адже загалом близько 25 тисяч чиновників, зрештою, відповідають за 450 мільйонів громадян ЄС. Наприклад, будь-яке середнє німецьке місто має більше держслужбовців.