Бюджет-2014

З наближенням осені уряд України починає впритул готувати структуру державного кошторису на наступний рік. Проблем в українській економіці чимало. Головною ж директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає стан стагнації, який на його думку, ускладнює виконання доходної частини бюджету. "Ми бачимо, як уряд намагається вичавити з економіки все що можна: стягує авансом податки, активно позичає вдома і закордоном, а рішення повертати ПДВ експортерам векселями є свідченням негараздів в бюджетній сфері", - переконаний економіст.

Бураковський впевнений, що на 2014 рік Кабміну слід розробляти "бюджет заощадження", щоби зменшити значний зовнішній борг держави. "Для цього доведеться відновлювати співпрацю з Міжнародним валютним фондом, гроші якого є критично важливими для економічної ситуації в Україні", ­- каже Бураковський. Експерт вказує і на необхідність "рішучих та послідовних дій" для приборкання відтоку капіталу та створення сприятливого інвестиційного клімату для іноземних інвесторів. Так, за деякими прогнозами економістів, за підсумками року приплив іноземних інвестицій може виявитися мінімальним за останні кілька років і ледь "дотягти" до рівня чотирьох мільярдів доларів.

Передвиборча гарячка

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь нагадує про те, що наближення президентських виборів 2015 року відобразиться вже на бюджеті прийдешнього року. "Зазвичай перед виборами збільшуються соціальні видатки, але де на них взяти кошти на разі незрозуміло. Вже цього річ замість запланованого 11-відсоткового зростання валового внутрішнього продукту, він зріс лише на 2-3 відсотки. Навряд чи вдасться досягти більшого і наступного року", - прогнозує економіст.

Натомість, прем'єр Микола Азаров на засіданні уряду на початку серпня сказав, що вважає головним досягненням останніх трьох років макроекономічну стабільність. "Виважену, збалансовану бюджетну політику ми продовжимо і наступного року", - запевнив прем’єр. Він пообіцяв, що "в першу чергу проект бюджету має бути спрямований на підтримку вітчизняного виробника", і що наступного року податок на прибуток підприємств знизиться з 18 до 16 відсотків. Але не розкрив механізм компенсації зменшення надходжень до держбюджету.

Загрози дефолту та інфляції

Тим часом, західні аналітики та світові рейтингові агенції стурбовані зменшенням золотовалютних резервів Національного банку України до 22,7 мільярдів доларів, що нібито ставить під загрозу покриття обсягів тримісячного імпорту. Згідно із дослідженням консалтингової агенції Standard & Poor's за травень-червень, імовірність державного дефолту України протягом наступних п'яти років зросла до понад 44 відсотків. Таким чином, Україна посіла сьоме місце в рейтингу найбільш ризикових країн світу. Найбільш ризикованою експерти назвали Аргентину.

Але обидва опитаних DW експерти страхів щодо дефолту не поділяють. Натомість, Олександр Жолудь попередив про можливість послаблення гривні. "На думку нашого центру, гривня може стати слабшою на 10 відсотків цього року і ще на п'ять відсотків 2014 року. Це означає, що курс гривні до долара до кінця 2013 року може становити 8, 80, а на кінець 2014 року сягне дев’яти з половиною гривень", - каже Жолудь.

Надії на вільнюський саміт

Економісти впевнені, що очікуване в листопаді 2013 року підписання угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС може справити позитивний вплив на українську економіку. Водночас Олександр Жолудь застерігає від очікувань негайного ефекту, зокрема, того, що експорт України до ЄС може відразу ж суттєво зрости одразу після підписання цього документу.

Ігор Бураковський вважає, що зближення з ЄС було би "дуже позитивним сигналом для міжнародних рейтингових агенцій і іноземних інвесторів", а також посилило б позиції українських товарів на європейських ринках. "Однак при цьому ми маємо розуміти, що сам лишень факт підписання угоди з ЄС не дасть нам грошей. Він може дати тільки шанс, яким ще буде треба скористатися", - зазначив експерт.