Чому боротьба з відмиванням коштів в Україні неефективна
31 січня 2018 р.Українська влада демонструє "потужну політичну волю" у боротьбі з відмиванням коштів, але бракує розслідувань та більш суворого покарання причетних до злочинів високопосадовців і не лише колишніх, а й чинних. Таким є головний висновок звіту Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL), оприлюдненого 30 січня у Страсбурзі.
Опитані DW експерти вважають, що, незважаючи і на критику України, цей звіт загалом має позитивну тональність. Більшість рекомендацій з попереднього звіту MONEYVAL 2009-го року Україна виконала. Втім, це не означає, що проблему відмивання коштів в Україні подолано.
Засекречене судове рішення про "гроші Януковича"
Нинішній звіт Ради Європи готувався на основі візиту до України експертів MONEYVAL з 27 березня до 8 квітня 2017 року. Njö jдин з основних висновків у звіті, що Україна почала активно розслідувати корупційні справи, зокрема про "гроші Януковича".
"Дослідження MONEYVAL зроблено майже рік тому. Тоді перші спроби конфіскувати такі величезні активи представників колишнього режиму було позитивним моментом, але далі, під час розслідування цих справ, генеральна прокуратура не завжди слідувала законодавству України, і нині до цієї конфіскації є багато технічних і правових питань, зокрема, чому засекречено судове рішення", - зазначає юридична радниця Transparency International і член Громадської ради НАБУ Катерина Риженко.
У ГПУ ж запевняють, що текст вироку Краматорського міського суду, яким ухвалена спецконфіскація 1,5 мільярда доларів США оточення колишнього президента України Віктора Януковича, засекречений через слідчі дії і захист учасників процесу, а не "щоб прикрити когось із посадових осіб або якихось окремих комерційних структур".
На думку Риженко, відмова у доступі до рішення суду в цьому випадку - непрозора процедура, особливо коли йдеться про конфіскацію такої кількості активів представників колишнього режиму. Громадськість та західні партнери, вважає експертка, повинні мати доступ, щоб оцінити її відповідність українському законодавству та міжнародним вимогам.
Спецконфіскація шахрайських коштів
Один з головних акцентів звіту MONEYVAL, що Україна добре проводить збирання інформації про фінансові оборудки та злочини, і ця інформація є в урядових структурах, зокрема у фінансової розвідки, але далі Україна нічого не робить з цими фактами. Вони не використовуються як основа для кримінальних проваджень щодо відмивання коштів і не приводить до засудження тих, хто займається відмиванням грошей, та конфіскації злочинно здобутих активів.
"У 2016-му році були внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, за якими дозволено конфіскувати злочинні активи, які належать третім особам, а не тільки підозрюваному чи обвинуваченому. Однак немає жодної нормальної статистики застосування цієї норми. Ця інформація просто анекдотична. Немає притомних стандартів для використання спецконфіскації, що становить серйозні ризики", - наголошує директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк.
Брак співпраці?
За її словами, ще одна проблема - це співпраця України з іноземними партнерами. Генпрокуратура та інші правоохоронні органи отримують запити про міжнародну правову допомогу, але дуже часто просто не відповідають на них. А якщо і роблять це - то невчасно або неякісно. Це нівелює всю співпрацю у секторі відмивання грошей та бажання іноземних структур надавати Україні інформацію і докази про злочинно набуті статки, звертає увагу Дарина Каленюк. "Ще у 2015-му році швейцарська прокуратура надіслала запит про міжнародну правову допомогу до ГПУ щодо справи Мартиненка (колишній народний депутат і один із головних спонсорів партії "Народний фронт" Микола Мартиненко - Ред.). Швейцарці почали кримінальне провадження і попросили надати інформацію. В Україні цей запит поклали у далеку шухляду. І лише коли запрацювало НАБУ, воно почало співпрацювати зі швейцарською прокуратурою і назбиралася інформація, яка дозволила оголосити Мартиненку підозру", - стверджує Каленюк.
Не бути "другорядним" злочином
Як зазначають експерти, в Україні надзвичайно мало вироків судів за статтею 209 Кримінального кодексу про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. У звіті Ради Європи рекомендується внести до Кримінального кодексу положення, в якому б чітко зазначалось, що "особа може бути засуджена за відмивання коштів навіть у разі відсутності засудження за предикатне правопорушення", тобто за злочин, внаслідок якого і виникли доходи, що стали предметом відмивання коштів.
Член Громадської ради НАБУ Катерина Риженко погоджується, що відмивання коштів не повинно розглядатися в Україні як "другорядний" злочин, але проти поспішних змін до законодавства. "Якщо взяти справу з "грошима Януковича", то там було розглянуто відмивання грошей, але абсолютно проігнорований саме предикатний злочин. І досі виникають запитання, чому його не розглядали. Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси останнім часом зазнали багато змін і перед тим, як вносити нові, треба оцінити ризики. Я б не була настільки категоричною саме у цій рекомендації", - зазначає експертка.
Не "прикриватись" війною
Значна частка тіньової економіки, підживлена масовим використанням готівки, робить Україну особливо вразливою. На цьому наголошують як експерти MONEYVAL, так і опитані DW фахівці. Щоб зменшити тіньовий сектор економіки, потрібно зробити офіційний сектор більш привабливим для бізнесу, щоб діяльність від відмивання грошей стала менш прибутковою, а ризики від заробляння нелегальних грошей - вищими, наголошує професор економіки з Інституту Східної Європи Вільного університету Берліна Теохаріс Грігоріадіс (Theocharis Grigoriadis).
"На жаль, в Україні чимало політиків використовують конфлікт на Донбасі, щоб приховувати свою власну неефективність, у тому числі щодо боротьби з відмиванням грошей. Косметичні реформи - хибна стратегія, якщо політики хочуть бути переобраними і залишатися при владі", - пояснює Грігоріадіс у розмові з DW.