Чому в пунктуальній Німеччині запізнюються потяги

Німецький залізничний концерн Deutsche Bahn щомісяця публікує на своєму сайті статистику пунктуальності потягів. Стільки-то відсотків поїздів далекого прямування (IC і ICE) прийшли вчасно, стільки-то - приміських, які називаються тут регіональними (Regio), стільки-то - пасажирських у цілому.

І щоразу ця цифра сильно не дотягує до 100. За даними Deutsche Bahn, за минулий лютий кожен п'ятий поїзд у Німеччині прибув до місця призначення із запізненням. У січні - майже кожен четвертий, як і в середньому за весь минулий рік. Де ж хвалена німецька пунктуальність?

Deutsche Bahn - це 40 тисяч потягів на добу

Для початку кілька цифр. Deutsche Bahn - це 33400 кілометрів залізничних шляхів, якими щодня ходять 40 тисяч поїздів, зокрема 24 тисячі пасажирських, що перевозять на добу більше семи мільйонів осіб. За своєю щільністю залізнична мережа в ФРН посідає друге місце у світі після бельгійської.

Головна відмінність німецьких потягів далекого прямування від тих, що ходять на по-справжньому довгі дистанції (наприклад, від російських) полягає у тому, що такими потягами в Німеччині часто-густо користуються так звані "човники". Це люди, які живуть в одному місті, але день у день їздять на IC (міжміський потяг - Ред.) або ICE (міжміський експрес-потяг - Ред.) на роботу в інше. З Котбуса такий поїзд йде у Берлін годину і 23 хвилини, з Галле - годину і 18 хвилин, з Гамбурга - годину і 45 хвилин. До того ж в усі великі німецькі міста потяги ходять з інтервалом в одну годину.

Але у багатьох випадках, аби дістатися на роботу в інше місто, потрібна пересадка - або з одного IC на інший, або з ICE на Regio. Розклад Deutsche Bahn складає так, аби пересадка забирала не більш часу, ніж, скажімо, перехід між станціями київського метро "Хрещатик" та "Майдан Незалежності". Найчастіше для пересадки досить просто перейти на протилежну сторону платформи, куди через кілька хвилин підходить або вже чекає стикувальний потяг. Тож запізнення, якими грішить Deutsche Bahn, найбільше отруюють життя саме "човникам", які не встигають на пересадку.

Залізниця "пенсійного віку"

Одна з причин частих запізнень - зношеність залізничних колій та рухомого складу. Глава Deutsche Bahn Ріхард Лутц (Richard Lutz) нарікає на "пенсійний вік" підвідомчої йому інфраструктури. Приблизно половину запізнень потягів далекого прямування він пояснює їх поламками і технічними несправностями, які виникають у дорозі.

Резервних поїздів IC і ICE у Deutsche Bahn мало, тому ремонтувати зламані доводиться на швидку руку. У підсумку кожен потяг виходить з ремонтного депо, маючи у середньому 21 дефект, до числа яких, щоправда, зараховують також зламані туалети, перегорілі лампочки в табло з номерами місць, непрацюючі кондиціонери та дефектні кавоварки у вагонах-ресторанах. У повному порядку тільки п'ята частина рухомого складу.

Причина ще 20 відсотків запізнень, за даними Deutsche Bahn, - вади самого залізничного полотна і зношеність стрілок. Щодня доводиться проводити до 900 ремонтних робіт на різних ділянках залізничної мережі. На таких відрізках машиністи змушені зменшувати швидкість чи взагалі вести поїзд в об'їзд. Крім того, німецька залізниця переважно одноколійна, трас для обгону або надзвичайної зупинки мало. В результаті збій в русі лише одного поїзда - товарного, Regio або IC - викликає ефект доміно. За зламаним потягом вишиковується ціла низка приречених на запізнення.

Решта запізнень керівництво концерну списує на форс-мажор - нещасні випадки на переїздах і самогубства, розкрадання кабелів, страйки, природні катаклізми, зокрема незвичайні для цих широт спеку або снігопади, повені, зливи й урагани, які ламають дерева, блокують шляхи або рвуть контактні дроти. Незалежні експерти, утім, вказують, що затримок через повалені дерева було б менше, якби залізниця регулярно контролювала їх зростання вздовж полотна й обрізала гілки.

Що вважати запізненням?

Таким, що запізнився, Deutsche Bahn вважає потяг, що прийшов до місця призначення на п'ять хвилин пізніше, ніж за розкладом. Точніше, на п'ять хвилин і 59 секунд. Так повелося відтоді, коли на круглих станційних годинниках ще не було секундних стрілок, а хвилинна відразу перескакувала з п'ятірки на шістку.

При цьому місцем призначення вважається не кінцева зупинка, а всі станції на шляху потяга. Це означає, що, припустимо, IC Гамбург-Берлін виявляється в статистиці запізнень, якщо на проміжну станцію у Віттенберзі він прибув на шість хвилин пізніше, ніж за розкладом, нехай навіть, нагнавши на шляху, в столиці він був вчасно. 

З огляду на цю обставину, у Deutsche Bahn вирішили доповнити колишню п'ятихвилинну статистику запізнень ще одним показником: чи опинилася людина вчасно там, куди вона, власне, їхала. Якщо на кінцеву станцію - незалежно від пересадок і затримок у дорозі - пасажир прибув не пізніше, ніж через 15 хвилин (15 хвилин і 59 секунд), ніж це було передбачено розкладом, то він вважається прибулим вчасно.

Якщо орієнтуватися на такий показник, то у лютому цього року пунктуальними були 91,6 відсотка поїздів далекого прямування і навіть 99 відсотків - регіональних.