Чому німці квапляться на пенсію?

Серед заходів, які варто прийняти кризовим країнам на півдні єврозони, німецькі політики дедалі частіше говорять про підвищення пенсійного віку. Канцлерка Анґела Меркель якось навіть прямо дорікнула грекам, мовляв, вони дуже рано виходять на пенсію.

Взірцем тут називають саму Німеччину, де до літа 2011 року пенсійний вік для чоловіків та жінок становив 65 років, а нині, згідно з ухваленим п’ять років тому рішенням, почав поетапно підвищуватися до 67 років. Але це в теорії. А в дійсності в Німеччині виходять на пенсію навіть трохи раніше, ніж у Греції. Парадокс?

Німецькі парадокси

За чинними у ФРН законами, вийти на заслужений відпочинок можна достроково: після досягнення 63-річного віку та за наявності достатнього трудового стажу й за умови виплати всіх відрахувань у пенсійний фонд. Щоправда, при цьому доведеться змиритися з довічним скороченням розміру пенсії. За кожен недопрацьований до офіційного пенсійного віку місяць із суми відраховується 0,3 %, тобто за рік - 3,6 %.Німці, однак, охоче йдуть на такі жертви. З 674 тисяч тих, хто вийшов на пенсію минулого року, майже половина (48%) не допрацювали до 65 років й отримують пенсію, меншу в середньому на 113 євро на місяць. У 2000-му році таких було лише 14,5 %.

Причини різні. Німецькі соціологи вказують, приміром, на зростання тривалості життя в Німеччині і гарне самопочуття літніх людей. «Переважну частину періоду старіння ми залишаємося здоровими», - зазначає директор Інституту демографічних досліджень імені Макса Планка в Ростоці Джеймс Вопель. Це стосується не лише 70-річних, а й більшості 80-річних німців.

«Тепер не так, як раніше: працюєш, виходиш на пенсію, а невдовзі – на цвинтар», - погоджується професор Ульріх Рейнгардт, керівник Гамбурзького фонду з вивчення проблем майбутнього. - Тривалість життя підвищилася, люди знають, що після закінчення кар'єри в них попереду ще 20 років вільного життя. І хочуть скористатися цим часом сповна».

Бідні та багаті працюють довше

Німці квапляться на пенсію, аби досхочу займатися улюбленими хобі, мандрувати, спілкуватися з друзями, приділяти більше часу родині або вивчити, приміром, іноземну мову, на що раніше не вистачало часу. «Матеріальний бік справи при цьому відходить на другий план», - констатує професор Рейнгардт.

Існують, однак, два винятки. Не виходять на ранній відпочинок ті (зазвичай високоплачувані працівники), для кого робота – це улюблена справа, свого роду хобі. Або ж з іншого боку соціальної шкали – працівники низькооплачуваних сфер. У них кожен цент на рахунку, і про відрахування з пенсії не може бути й мови.

Утім, з цього правила є числені винятки. Популярний у ФРН журнал Stern на своїх сторінках виклав типову для Німеччини історію літньої продавщиці Ютти Ерксен з невеликого містечка у Шлезвіг-Гольштейні. Коли їй пішов сьомий десяток, жінку з 20-літнім стажем за її згодою звільнили, виплативши неабиякі відпускні.

Для торгівельної фірми це було вигідно, оскільки літній і досвідчений працівник обходиться значно дорожче, ніж новачок. Якийсь час Ютта Ерксен отримувала допомогу з безробіття в малорозвинутому регіоні, де її не могли знову працевлаштувати через відсутність робочих місць, а потім перейшла в категорію пенсіонерів.

Фірмові пенсіїОкрім таких напівлегальних методів виходу на ранню пенсію з мінімальними втратами є й інші, закріплені в угодах, які укладають роботодавці із профспілками підприємств. У таких угодах зазвичай фіксуються умови виплати додаткової, так заваної виробничої пенсії, а також різноманітні моделі компенсації тих сум, які працівник втрачає, якщо виходить на пенсію раніше строку.

Порівняно нова модель – накопичувальні рахунки робочого часу. На них зараховують неоплачені понаднормові години, які працівник згодом може витратити на відпустку й отримувати при цьому повну зарплату.

Існує ще один інструмент передчасної пенсії, який деякі фірми використовують з метою скорочення штатного розкладу. Приміром, у низці випадків співробітникам, яким виповнилося 55 років, пропонують вийти на відпочинок і зберегти за ними виплату 73 % попередньої зарплати аж до досягнення ними пенсійного віку.

У випадку непрацездатності

На підприємствах зі шкідливим та небезпечним виробництвом тарифні угоди часто включають пункти про виплату додаткової пенсії з часткової чи повної втрати працездатності. Власники таких підприємств ідуть на це з власної волі, оскільки зацікавлені в тому, щоб робітники працювали «не покладаючи рук», пояснили кореспонденту DW у міністерстві праці і соціального забезпечення.

Водночас у подібних випадках державна пенсія також виплачується досить щедро. Міністерський посадовець навів такий приклад: скажімо, якщо 40-річний працівник з певних причин стає непрацездатним, то пенсію йому виплачують у такому розмірі, наче він пропрацював 60 років і увесь цей час справно робив внески у пенсійний фонд.