Чому рішення суду ЄС не розморозить кошти друга Путіна
30 листопада 2016 р.
Європейський суд у Люксембурзі у середу, 30 листопада, виніс рішення за позовом російського мільярдера Аркадія Ротенберга. Останній - друг дитинства президента РФ Володимира Путіна - оскаржив внесення себе до санкційного списку Євросоюзу. Суд анулював частину персональних санкцій проти бізнесмена, а саме ті, що були введені проти нього у період з 30 червня 2014 року до 14 березня 2015 року.
А от санкції, запроваджені з 15 березня 2015 року до 15 веренся 2016 року, лишилися чинними, передає агенція "Інтерфакс". "Суд ЄС дійшов висновку, що його близькість до "ухвалювачів рішень" у російській політиці є занадто розпливчастим поняттям, якого бракує для виправдання обмежувальних заходів", - йдеться у вердикті суду. Доступ до заморожених в Європі активів олігарх, утім, не отримає.
Ротенберга внесли до реєстру фізичних осіб, яким заборонений в'їзд до країн ЄС і чиї активи підлягають заморожуванню, рішенням Європейської Ради від 30 липня 2014 року. Таким чином Брюссель покарав російських чиновників і підприємців, а також компанії, які "підтримують або отримують вигоду від ухвалювачів рішень РФ, відповідальних за дестабілізацію ситуації на сході України і за незаконну анексію Криму". Після цього в Італії заарештували нерухомість російського олігарха, а його компаній заморозили. Вартість заморожених активів оцінювали в 30 мільйонів євро.
За що покарали Ротенберга
В обґрунтуванні внесення Ротенберга до санкційного списку було вказано на давнє знайомство мільярдера з президентом РФ Володимиром Путіним, що допомогло бізесмену збільшити свої статки. За роки правління Путіна "йому віддавали перевагу при розподілі важливих підрядів від держави і держкомпаній". Зокрема, бізнес Ротенберга "отримав кілька вкрай вигідних контрактів при підготовці Олімпійських ігор в Сочі", вказали у рішенні Європейської Ради.
Крім того, Ротенберг був вказаний як основний акціонер "Гіпротрансмосту". Ця компанія з кінця березня 2014 року опікувалася розробкою техніко-економічного обґрунтування мосту через Керченську протоку. У розпорядженні Європейської Ради зазначалося, що цей проект "посилює інтеграцію незаконно анексованого Росією півострова Крим до її складу, що, в свою чергу, підриває територіальну цілісність України".
Надії на міст
У жовтні 2014 року Аркадій Ротенберг подав позов до суду ЄС щодо скасування рішення Європейської Ради. В інтерв'ю "Інтерфаксу" він заявляв, що не має жодного стосунку до компанії "Гіпротрансмост". За відкритими джерелами і звітами достеменно встановити, чи пов'язаний мільярдер з цією організацією, неможливо, хоча низка публікацій у російських ЗМІ вказували на цю зв'язок.
"Гіпротрансмост" - дочірнє підприємство будівельної компанії "Волгомост". У 2011 році російський "Коммерсант" писав, що власниками "Волгомоста" були "структури, близькі до Аркадію Ротенберга". За даними російської газети "Ведомости", це були кіпрські офшори, кінцеві бенефіціари яких невідомі. Однак до лютого 2014 року їх змінили кілька російських компаній, не пов'язаних з Ротенбергом. Сам бізнесмен наполягає, що "ніколи не мав стосунку" до групи "Волгомост".
Це і стало одним з головних аргументів мільярдера при зверненні до Європейського суду. За словами адвокатів підприємця, в обґрунтуванні включення Ротенберга до санкційного списку містилася "очевидна фактична помилка", оскільки він нібито ніколи не володів акціями "Гіпротрансмосту".
"Рада не уточнила своїх обвинувачень у збільшенні паном Ротенбергом своїх статків за президентства Володимира Путіна", - наголошувалося у заяві адвокатів мільярдера. Суд не знайшов доказів того, що саме Ротенберг є акціонером "Гіпротрансмосту", як і фактів отримання мільярдером вигоди через зв'язки з владою після початку конфлікту на сході України.
Санкції не знімуть
Хоча суд і визнав правоту позивача, Ротенберг може розраховувати лише на моральне задоволення і формальне викреслення його прізвища із санкційного списку 2014 року. У той же час до розморожування європейських активів бізнесмена юридична перемога не призведе. Запроваджені Євросоюзом обмежувальні заходи подовжуються кожні півроку, і зараз чинний санкційний список, затверджений восени 2016 року. Про подання позову проти останнього переліку російський мільярдер не заявляв.
Керуючий партнер юридичної компанії Law Office of Fedor Kozlov & Associates Федір Козлов нагадав у цьому зв'язку про рішення Європейського суду за аналогічними позовами президента України Віктора Януковича, його сина Олександра і колишнього голови адміністрації українського президента Андрія Клюєва. "Їхні скарги були задоволені, але в той же час суд підтвердив законність блокування їхніх активів", - зазначив Козлов у розмові з DW.
Нові підстави
У мотивуванні вересневого рішення ЄС щодо продовження обмежувальних заходів стосовно Аркадія Ротенберга відсутні відомості про володіння ним "Гіпротрансмостом". Натомість мільярдерові ставиться у провину те, що він є власником компанії "Стройгазмонтаж", яка за рішенням уряду РФ стала на початку 2015 року єдиним підрядником робіт з проектування і будівництва мосту через Керченську протоку.
Це знову ж таки "зміцнює інтеграцію анексованого Криму у склад Росії, продовжуючи підривати територіальну цілісність України". Крім того, Європейська Рада, як і раніше, вбачає "обумовленість рівня економічного успіху Ротенберга його впливом на осіб, що ухвалюють ключові рішення".
Зрештою, в обґрунтуванні санкцій проти Ротенберга вказується на його посаду голови ради директорів видавничого дому "Просвещение". Це видавництво реалізувало у липні-серпні 2014 року програму "Дітям Росії: адреса Крим" з доставки російських підручників школярам півострова. "Ця піар-кампанія була розроблена для того, щоб переконати кримських дітей, що вони тепер громадяни Росії, які живуть у РФ, і тим самим підтримує політику російського уряду з інтеграції Криму в Росію", - констатується у вересневому розпорядженні Європейської Ради.