Саботаж міліціонерів у Харкові
10 квітня 2014 р.Якби до Харкова сьомого квітня не викликали військовий спецпідрозділ "Ягуар", який без пострілів звільнив захоплену напередодні проросійськими активістами будівлю облдержадміністрації, харківська міліція і досі "робила б вигляд", що намагається "приборкати сепаратистів". Так події останніх днів у Харкові коментує DW на умовах анонімності майор, співробітник харківського обласного управління міністерства внутрішніх справ (МВС) України.
Він розповідає, що під час штурму адмінбудівлі свої обов’язки професійно виконали максимум сто міліціонерів тільки одного зі спецпідрозділів, які стримували натовп біля центрального входу до будівлі. "Але їхні зусилля були марними, оскільки з тилу стояли курсанти, у яких замало досвіду, і співробітники райвідділів, які, фактично, не виконали наказів міністра і новопризначеного начальника обласної міліції", - розповів майор у розмові з DW. Правоохоронець згоден із позицією міністра МВС Арсена Авакова, який восьмого квітня заявив про те, що через саботаж 30% міліціонерів Харкова звільнять.
У Харкові не служать народу України?
Проросійські активісти відкрито знущаються над євромайданівцями, принижують їх, змушуючи стояти на колінах; нападають на офіс місцевого телеканалу АТН, де розбивають усю апаратуру; - правоохоронці ж за цим лише спостерігають. Таких випадків, каже голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, за останні дні у Харкові було багато. "Для міліціонера має бути законом, якщо є бійка, якщо є напад однієї людини на іншу, він має цей напад зупинити", - підкреслює правозахисник. Він вважає за необхідне з'ясувати, хто давав накази, які суперечили вказівкам міністра і начальника обласного управління МВС.
Майор з обласного управління заявляє, що ані революція в Києві, ані призначення нового міністра МВС ситуацію в Харкові поки що докорінно не змінили. "Починаючи з 2006 року, коли Партія регіонів почала керувати областю, усі призначення у міліції, усі наші дії, усе контролювалося двома персонами - Михайлом Добкіним (колишній мер і губернатор Харківщини. - Ред.) і Геннадієм Кернесом (діючий мер Харкова. - Ред.). Уявляєте, скільки людей їм зараз зобов’язані!" - зазначає правоохоронець.
Старі проблеми та нові фактори
Олександр Сирота, колишній радник екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, пояснює "теперішній міліцейський саботаж" не тільки давніми системними і глибокими проблемами МВС, як-то "повне зростання криміналу з міліцією, тотальний розпродаж посад за гроші, поява цілої армії міліціонерів, які ніяк не реагують на правопорушення".
За словами Сироти, після подій на Майдані та у Криму з’явилися і нові фактори: громадський осуд "беркутівців"; побоювання за свої родини, яким можуть помститися сепаратисти; проросійська диверсійна пропаганда. "Усе це подіяло на правоохоронців. Як і в суспільстві, так і серед міліціонерів є і прихильники нової влади, і противники. Це треба враховувати", - вважає він.
Потрібне "перезавантаження"
Міліція потребує повного "перезавантаження", вважають опитані DW експерти. На їхню думку, починати треба з керівників місцевих осередків міліції, яких необхідно узгодити з населенням. У десяти областях Заходу і Центру України, за наказом МВС, уже почався конкурсний відбір кандидатів на посади керівників обласних управлінь. Як зазначає Євген Захаров, там усе робиться "за узгодженням громади". "У Львові, приміром, громада до цього дуже серйозно поставилася. Громадські слухання, спеціальне телевізійне ток-шоу. Із 16 кандидатів залишили трьох, і дебати йдуть далі", - каже правозахисник.
27-річний Руслан, співробітник одного з харківських райвідділів міліції, хоче, аби "конкурси" скоріше дійшли і до Харкова. Руслан волів би, аби не тільки начальники були "нормальними", а і звичайні міліціонери. "Треба усіх пропустити через конкурс. Коли стоїш на охороні порядку, хочеться, щоб поряд був професійно підготовлений колега", - зізнався правоохоронець у розмові з DW.