Дискусії навколо квот для жінок
8 березня 2012 р.
Прихід Міжнародного жіночого дня знову став приводом для дискусії у Європі та Німеччині, зокрема: чи є необхідність у запровадженні квот для жінок на керівних посадах і що вони можуть принести? Предметом обговорення стало те, що надто мало жінок стоять за управлінським кермом у компаніях, у той час як більшість із них займають низькооплачувані посади у соціальній сфері. Приміром, у 2010 році, за даними Федерального статистичного управління Німеччини, 86% обслуговуючого персоналу у лікарнях становили жінки.
"Більшість жінок працюють за професіями із найнижчим заробітком, найгіршими умовами праці і можливостями для професійного росту",- говорить Марґіт Ґетерт, науковий координатор Дослідницького центру жіночих та гендерних питань у Гессені. Федеральне статистичне управління підтверджує: частка жінок, які займаються соціальною роботою – у дитсадках чи будинках пристарілих – становить 84%.
Гендерна диспропорція
Жінок, яким вдалося закріпитися на директорському кріслі, дуже мало: у Німеччині тільки четверо із них припадають на сотню управлінців. Для Європи це дуже низький показник, оскільки середній відсоток на континенті – 10. Найсправедливіше ситуація виглядає у "зразковій країні рівноправності" - Норвегії. Там управлінням підприємствами займаються 42% жінок.
Непропорційний поділ присутній і у розмірах оплати за працю. Ніде в Європі немає такої вражаючої різниці між обсягами заробітної плати в обох статей, як у Німеччині. У 2009 році жінка за повний робочий день отримувала в середньому на 22 відсотки менше, ніж чоловік, повідомляє організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).
Квот для чоловіків не буде
Всюди, "де йдеться про владу, гроші та вплив", квотування може бути раціональним, вважає науковець Ґетерт. "Мова йде не про те, що немає кваліфікованих жінок, їм просто не вдається потрапити "нагору". До того ж, ніхто не збирається впроваджувати квоти для чоловіків, аби змусити їх працювати на соціальних посадах: "Це вийде лише тоді, коли ці професії більше приваблюватимуть та будуть краще оплачуватися".
Зважаючи на ці тенденції, квотування знову опинилося серед "топ"-тем в Євросоюзі. Остання ініціатива надійшла з Брюсселя: єврокомісар з питань юстиції Вів'єн Редінг пропонує негайно почати впроваджувати законодавчі зміни, щоб більше жінок отримали доступ до управління компаніями. Найближчі консультації із представниками підприємств стосовно гендерних квот пройдуть у наступні три місяці.
У Німеччині не усім потрібні квоти
Дві з чільних жінок-політиків у Німеччині, які, до того ж, належать до однієї партії, дотримуються різних поглядів у цьому питанні. Міністр у справах сім’ї Крістіна Шредер (ХДС) вважає узаконення квот "проблематичним". Водночас міністр праці Урсула фон дер Ляйєн наголошує на протилежному: "Є стійке виробничо-економічне підґрунтя для того, аби керівні позиції займала визначена частка жінок". Незважаючи на відсутність єдності у своїх колах, ХДС хоче домогтися 40-відсоткової квоти для жінок у керівництві. А за необхідності навіть обіцяють звернутися до суду.
Шредер переконана, що у держави немає компетенції наказувати підприємствам встановлювати однакові квоти. "Німеччина знайде вирішення цього завдання і не потребує бюрократичних вказівок із Брюсселя". Міністр вважає, що кожне підприємство, залежно від галузі, повинне самостійно визначати розмір квот.
Журналістки виступають "за"
Представниці прекрасної статі у деяких професіях самі звертаються до активних дій. Журналістки, наприклад, борються за частку 30% у німецьких медіа. Адже сьогодні лише 2% шеф-редакторів газет у Німеччині – жінки, і лише 3 із 13 керівників суспільно-правових радіостанцій. Ініціатива "За квоту", яка стартувала із 350 журналістками, уже за тиждень після створення здобула підтримку 1700 активісток.
Ніколь Бастіан управляє фінансовою редакцією найбільшої німецької фінансово-економічної газети "Handelsblatt". Вона довгий час вірила, що обійтися можна й без квот. Але змінила свою думку: "Я не вважаю квоту найкращим варіантом, однак для перехідного періоду вона просто необхідна". Усі її попередники були чоловіками. Займати посаду через квоту зовсім не ганебно, вважає Ніколь. Будучи керівниками, жінки могли б продемонструвати, як добре вони працюють.
Автор: Христина Бондарєва/dpa
Редактор: Захар Бутирський