Чому кінопроєкт "Дау" викликав скандал в Україні

Кінопроєкт російського режисера Іллі Хржановського "Дау", що складається з циклу короткометражних і повнометражних фільмів, опинився у центрі скандалу в Україні. Прокуратура Харківської області запідозрила творців проєкту в тортурах неповнолітніх і виготовленні творів, що пропагують культ насильства. Про початок відповідних слідчих дій 22 квітня повідомила Генеральна прокуратура України.

"За інформацію правоохоронців, неповнолітнім особам, вірогідно з числа дітей-сиріт, групою осіб у процесі кіновиробництва могли бути заподіяні фізичний біль або моральне страждання шляхом насильницьких дій", - ідеться в повідомленні Генпрокуратури.

Скандал розгорівся після того, як в інтернеті були викладені два фільми проєкту: "Дау. Наташа" і "Дау. Дегенерація". Глядачів, зокрема, шокували сцени із другого фільму із немовлятами, які плачуть у клітці, а також сцена із роздягненим немовлям, до голови якого були приєднані електроди. За сценарієм, лікарі - співробітники секретного інституту - проводили на дітях досліди. Додатковий шквал емоцій викликала інформація про те, що задіяні у сценах діти були "орендовані" знімальною групою в одному з дитячих будинків у Харківській області - основна частина проєкту "Дау" знімалася в Харкові в 2008-2011 роках.

Знімки в соціальній мережі привернули увагу й уповноваженого президента України з прав дитини Миколи Кулеби. Він звернувся із заявою до правоохоронних органів з проханням з'ясувати, яким чином діти з дитячих будинків потрапили на знімальний майданчик і чи не було їм заподіяно моральної і фізичної шкоди під час зйомок. На своїй сторінці в Facebook омбудсмен також закликав усіх, хто володіє будь-якою інформацією з цього приводу, написати йому повідомлення.

Що обурило українського омбудсмена

Микола Кулеба визнає, що до появи в мережі фотографій з фільму "Дегенерація" він не знав про існування проекту "Дау". Однак знімки, які він побачив, за його словами, "однозначно порушували права дітей і принижували їхню честь і гідність", і тому він визнав за необхідне звернутися до правоохоронних органів.

"Я подивився ці сцени і зв'язався з людьми, які писали про це (в Facebook. - Ред.). Ми вийшли на тих, хто знімав (фільм "Дау. Дегенерація ". - Ред.), і мені стало відомо, що в зйомках використовувалися діти з кількох інтернатів України. Це були діти-сироти, на знімальному майданчику вони були разом з опікунами, і опікуни знали, про що сюжет і що буде зображено. А якщо ще враховувати, що це були діти раннього віку - до року, і деякі з них - з інвалідністю, такі зйомки також могли травмувати дитячу психіку, тому що діти в такому віці найбільш уразливі ", - сказав Микола Кулеба в розмові з DW.

"Наклеп, пересмикування фактів і необґрунтовані звинувачення"

На прохання українського омбудсмена повідомити про деталі зйомок малолітніх дітей в фільмі "Дау. Дегенерація" відреагувала представниця компанії, що відповідала за організацію проєкту на території України. Кулеба розповів DW, що отримав від неї листа, у якому говорилося, що в стрічці дійсно знімали малолітніх вихованців інтернатів, яких супроводжували опікуни. "Вона не назвала інтернати, але написала, що все було офіційно, і у них є всі документи, які вона готова представити слідству, і договори з цими інтернатами", - говорить обмудсмен.

У розпорядженні DW є копія офіційної заяви, яку згадує Кулеба. Лист підписано Світланою Драгаєвою - виконавчою продюсеркою проекту "Дау" і представницею компанії "Феномен-Україна", яка організовувала зйомки в Харкові. У документі сказано, що всі дії творців проєкту були узгоджені з органами опіки.

Світлана Драгаєва наголошує, що знімальний майданчик був завчасно оглянутий медичним персоналом, жодного впливу на дітей реквізитом або модельними копіями наукових і медичних приладів здійснено не було, а зйомка тривала не більше двох годин. Після її закінчення діти одразу покинули павільйон, і у їхніх опікунів немає жодних претензій до компанії "Феномен-Україна".

Твердження про те, що діти на знімальному майданчику піддавалися знущанням і тортурам, в листі названі "наклепом, перекручуванням фактів і необґрунтованими звинуваченнями", які "завдають непоправної шкоди репутації проєкту, його творцям і учасникам".

З якого дитячого будинку взяли дітей для зйомок?

Звідки були немовлята, яких знімали у фільмі "Дау. Дегенерація", вдалося з'ясувати журналістам регіонального українського телеканалу "Суспiльне. Харкiв". За їхніми даними, всі діти були вихованцями Харківського обласного будинку дитини №3. Цю інформацію в телефонному інтерв'ю телеканалу підтвердила директорка установи Тамара Скульська.

Вона розповіла, що дозвіл на зйомку дали в обласному управлінні охорони здоров'я. "Це були маленькі діти, які не могли отримати особливу травму від того, що потрапили в якесь незвичайне середовище. З ними були наші медсестри, які тримали дітей на руках. Жодних експериментів на зйомках не проводили - діти повернулися назад абсолютно здоровими", - каже Скульська. І додає, що трьох немовлят, яких знімали у фільмі, пізніше усиновили, а ще одна дитина переведена в інший дитячий будинок.

Хржановський: "Жодних дослідів над дітьми не ставили"

Наступного дня після того як прокуратура порушила кримінальну справу, сцени, навколо яких вибухнув скандал, прокоментував сам Ілля Хржановський на Youtube-каналі "Обережно, Собчак!".

Режисер підтвердив, що в зйомках були задіяні діти з дитячого будинку, від яких відмовилися батьки, та що у деяких з них були проблеми зі здоров'ям. "Мені було важливо показати саме цих немовлят, різних, в тому числі, тих, що не були абсолютно здоровими. Але це знову ж таки погоджено з лікарями, з усілякими установами. Але мені було важливо показати ось цю крихкість людини, з якої незрозуміло що може вирости", - говорить режисер "Дау".

Хржановський підкреслює, що жодних дослідів над дітьми не ставили, з ними постійно перебували медсестри і нянечки. "Немовлята плакали, коли їх переодягали, що властиво немовлятам. Плач їх не означає вираз болю, це реакція на світ", - пояснює Хржановський.

У меморіалі "Бабин Яр" закликають дочекатися висновків розслідування

На ситуацію навколо кінопроекту "Дау" відреагували в фонді Меморіальний центр "Бабин Яр", художнім керівником якого з грудня 2019 року є Ілля Хржановський. У заяві, опублікованій на сторінці фонду в Facebook, говориться, що в центрі не можуть "давати оцінку цим фільмам і методам, якими вони створені", а чекають "проведення розслідування і висновків відповідної експертизи, якщо така буде призначена".

У повідомленні також зазначається, що звинувачення, які лунають на адресу Іллі Хржановського, "зроблені на підставі емоцій і суб'єктивних думок, побудованих на здогадах і припущеннях". "Дивно, що ще до якихось висновків людину вже в чомусь звинуватили. У мережі його називають усіма мислимими словами - причому, люди, які навіть не дивилися фільм. Є поняття презумпції невинуватості, і до тих пір, поки не розберуться в тому, що реально відбувалося, не варто поспішати з висновками", - сказав генеральний директор Меморіального центру "Бабин Яр" Макс Яковер в бесіді з DW.

Скандал з "Дау" - привід для поправок в українське законодавство

Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба також вважає, що слідство має розібратися у всьому, що відбувалося на знімальному майданчику. Дітям, яких знімали в суперечливих сценах, зараз близько десяти років, і вони не можуть виступати свідками, "оскільки були в такому віці, що не розуміли, що з ними відбувається", говорить омбудсмен. Але в "Дау. Дегенерація" знімалася ще одна дитина, старшого віку - хлопчик грав сина головних героїв.

"У нас є інформація про те, що цей хлопчик теж був сиротою - його використовували для зйомок, він пожив в "сім'ї", а потім його повернули в інтернат. Потрібно встановити, на якій підставі він брав участь у фільмі, і де він зараз - тому що він може пролити світло на те, що відбувалося в той час", - упевнений Кулеба.

Обмудсмен сподівається, що конфлікт навколо фільму "Дау. Дегенерація" стане приводом для перегляду українського законодавства і внесення до нього поправок, які забороняють знімати дітей в сценах із зображенням насильства і жорстокості.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова також висловила надію, що дана історія "стане поштовхом для органів виконавчої і законодавчої влади та призведе до появи ініціатив в сфері захисту прав дітей в медіапросторі". "Це стосується не лише кіноіндустрії, але і реклами, телешоу, до участі в яких залучаються діти", - написала Денісова на своїй сторінці в Telegram-каналі.