1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що принесе новий закон українській прокуратурі

Ігор Бурдига
19 вересня 2019 р.

Скорочення штату, переатестація й відсутність органів самоуправління - парламент ухвалив закон про масштабну реформу органів прокуратури. Більшість критичних поправок до проєкту депутати "Слуги народу" проігнорували.

https://p.dw.com/p/3PtSQ
Будівля Генеральної прокуратури в Києві
Будівля Генеральної прокуратури в КиєвіФото: PD

Верховна Рада у четвер, 19 вересня, ухвалила  в цілому закон щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури. За це рішення під час пленарного засідання Верховної Ради України проголосували 259 народних депутатів: 230 від "Слуги народу", 15 з групи "За майбутнє", двоє - ОПЗЖ та 12 позафракційних.

Ще в перші дні роботи парламенту нового скликання законопроєкт, внесений як невідкладний президентом, презентував щойно призначений генеральний прокурор Руслан Рябошапка, який і був головним автором документу ще під час роботи в Офісі президента. До другого читання проєкт закону готували за скороченою процедурою, і незважаючи на це народні депутати встигли подати до нього понад 400 поправок. Більшість з них профільний комітет з правоохоронної діяльності проігнорував, тож врешті основні ідеї чинного генпрокурора набули статусу закону.

Без військової прокуратури

Плани щодо ліквідації військової прокуратури Руслан Рябошапка оголошував ще в серпні, коли заявляв, що просто не бачить сенсу в існуванні окремої військової правоохоронної вертикалі. Тоді це викликало помітний спротив в середині самої структури

Ідею критикували і окремі парламентарі, і науково-експертне управління Верховної Ради. В останньому звертали увагу, що президентський законопроєкт фактично не містить жодного обґрунтування причин ліквідації військових прокуратур. Натомість у висновках управління зазначалось, що руйнування системи підготовки військових "прокурорів з певним рівнем знань військового законодавства і військової специфіки може призвести до зниження якості досудового слідства у певних категоріях справ".

Врешті, після того як закон підпише президент, військову прокуратуру як окрему структуру органів прокуратури ліквідують. Зараз в ній працює загалом 540 прокурорів. Частина з них потрапить в нові спеціалізовані підрозділи з розслідування військових злочинів - тепер їх може створювати і ліквідовувати генеральний прокурор особисто. Однак зберегти роботу буде непросто - на органи прокуратури чекає масштабне скорочення.

До десяти тисяч

Спочатку у законопроєкті президент пропонував скоротити 5 тисяч працівників прокуратури - загалом третину від її складу. Для того, щоб зберегти місце роботи, всім прокурорам, окрім працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, потрібно буде пройти переатестацію.

В прокуратурі ідея масштабного скорочення зустріла очікуваний спротив. Директор департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк називав кадрові ініціативи "невиваженими". На його думку, для скорочення штату варто було б дочекатись ухвалення інших запропонованих президентом змін до кримінально-процесуального кодексу, спрямованих на розвантаження прокурорів. "І вже потім ухвалювати рішення з обґрунтованими цифрами", - додавав Горбатюк.

Ідею засудили і в науково-експертному управлінні Ради, зазначаючи, що скорочення призведе до зростання і без того надмірного навантаження на прокурорів. Посилаючись на звітність ГПУ, там звернули увагу, що тільки поліція торік розслідувала понад два мільйони кримінальних проваджень, які вимагали процесуального керівництва прокурорів. При цьому навантаження на одного прокурора в Києві сягало 600 справ на рік.

Ці пропозиції частково врахував голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський. Після ухвалення його поправки загальна чисельність працівників органів прокуратури лишиться на рівні 15 тисяч осіб. Однак при цьому кількість власне прокурорів буде обмежена 10 тисячами. Цей ліміт парламент попереднього скликання вже встановлював в 2015 році, однак за два роки скасував.

Без самоуправління

За словами Рябошапки, переатестацію загалом мають пройти 11 тисяч прокурорів. Мінімум тисяча з них втратить роботу.

І зможе оскаржувати своє звільнення в суді. Приводом для судових позовів, за прогнозами першого заступника голови комітету з правоохоронної діяльності Андрія Осадчука (фракція "Голос") стане одне з перехідних положень закону: згідно з ним, з часу набрання законом сили всі прокурори вважаються автоматично попередженими про звільнення. У висновках науково-експертного управління парламенту зазначається, що такий спосіб попередження є грубим порушення не тільки трудового законодавства, але й Конституції, що гарантує право на працю.

Сам процес запланованої переатестації в комітеті спробували формалізувати: вона складатиметься з письмового тесту, співбесіди та інших завдань. При цьому автори документу пропонують на два роки призупинити роботу органів прокурорського самоуправління: Кваліфікаційної дисциплінарної комісії (КДКП) та Ради прокурорів. Зараз їм належить велика роль у вирішенні кадрових питань - зокрема, КДКП самостійно визначає рівень відповідності прокурора займаній посаді та обирає санкції в разі порушення ним дисципліни чи прокурорської етики.

Фактчек DW: Чи справді Луценко - найуспішніший генпрокурор України? (30.01.2019)

Опозиція і раніше застерігала в сесійній залі, що ідеї очільника ГПУ Рябошапки спрямовані на формування всередині прокуратури чіткої вертикалі управління, підконтрольної лише генеральному прокуророві. Так, Микола Княжицький ("Європейська солідарність") під час обговорення в сесійній залі назвав це спробою "узурпації влади". Врешті, голосувати за закон відмовились навіть фракція “Батьківщини” та більша частина позафракціних депутатів, які підтримували законопроєкт в першому читанні.

Але з більшими зарплатами

Помірніші плани на скорочення штату прокуратури вочевидь заспокоїть бюджетний комітет Верховної Ради. Раніше у своїх висновках до законопроєкту його члени зазначали: масові звільнення прокурорів потягнуть за собою  виплату їм компенсацій, на які пізно шукати грошей навіть у бюджеті наступного року.

До того ж, окрім "батога" переатестації закон пропонує прокурорам "пряник" у вигляді підвищення зарплат. У першому варіанті законопроєкту пропонувалось підвищити базовий оклад прокурора окружної прокуратури на чверть - до 15 прожиткових мінімумів або приблизно 29 тисяч гривень. Після опрацювання комітетом планується ще масштабніше підвищення - до 20 прожиткових мінімумів (38 тисяч гривень) після набрання законом сили і до 25 прожиткових мінімумів - з 1 січня 2021 року.

У проєкті держбюджету на 2020 рік, який уряд цього тижня вніс до парламенту, поки що передбачено збільшення видатків на прокуратуру на 5,5 відсотка - до 7,7 мільярда гривень.