Що робити з аграрними субсидіями
20 травня 2008 р.
Міністри деяких європейських країн у стрибку цін на харчові продукти знайшли чергову причину для демонтажу дорогої системи виплат, тоді як прибічники системи вважають, що вона стала навіть необхіднішою, ніж раніше. Спільна сільськогосподарська політика є основною статтею видатків бюджету ЄС і становить приблизно половину усіх його витрат. Витоки цієї політики лежать у першому повоєнному десятилітті, коли пам’ять європейців про дефіцит продуктів була ще зовсім свіжою. Закладена у ці роки система дожила і до наших днів. Субсидії фермерам щороку обходяться європейському бюджету у гігантську суму - 40 мільярдів євро. Втім, як зазначає експерт з питань сільського господарства Аріель Бруннер, такі грошові вливання себе не виправдовують:
"Існує необхідність у перепрофілюванні субсидій. Сьогодні це просто гроші викинуті на вітер, бо не існує жодного зв’язку між тим, скільки грошей фермер отримує і як він працює", - каже експерт.
Одначе заощадливі наміри Єврокомісії, яку в планах реформування галузі послідовно підтримує Великобританія, раз по раз наштовхуються на різкий опір країн із залежним від дотацій аграрним сектором. Це насамперед Греція, Португалія, Латвія та Польща. Тамтешні представники галузі попереджають про загрозу банкрутства багатьох фермерських угідь у разі скасування фінансової допомоги. Особливо вразливі – виробники м’яса та молока.
З іншого боку, на думку деяких фінансових оглядачів, скасування субсидій пожвавить конкуренцію і відкриє нові перспективи також і для виробників з третіх країн, зокрема з України. Натомість інші аналітики вважають такий розвиток подій малоймовірним, адже система захисту інтересів європейського виробника діятиме й у випадку скасування субсидій.