1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що треба знати про вибори до Верховної Ради

Максим Сидоржевський
18 липня 2019 р.

21 липня в Україні відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради України дев'ятого скликання. В огляді DW - все, що треба знати про голосування.

https://p.dw.com/p/3L7bG
Голосування під час другого туру президентських виборів, 21 квітня 2019 року
Голосування під час другого туру президентських виборів, 21 квітня 2019 рокуФото: Imago Images/ITAR-TASS/A. Vereshchagin

21 липня 2019 року українці обиратимуть новий склад Верховної Ради України на дочасних виборах, оголошених після розпуску парламенту президентом Володимиром Зеленським. Як і під час попередніх, так само дострокових, виборів Ради 2014 року, цьогорічне голосування в Україні відбудуться за змішаною виборчою системою. Згідно з законом про вибори народних депутатів, 225 із них обираються за пропорційною системою у загальнодержавному окрузі за виборчими списками кандидатів від політичних партій, а ще 225 депутатів - за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах.

Утім, як і Рада нинішнього скликання, наступний парламент буде кількісно меншим від свого конституційного складу, встановленого на рівні 450 народних депутатів. У зв'язку з тим, що 26 мажоритарних округів розташовані на непідконтрольних Києву територіях на Сході України та Кримському півострові, вибори відбудуться у 199-ти округах замість 225-ти. Таким чином, за мажоритарною системою буде обрано лише 199 депутатів, а загальна кількість мандатів становитиме 424. Термін повноважень українського парламенту становить п'ять років.

Чому вибори є позачерговими

Вибори Верховної Ради дев'ятого скликання є позачерговими, оскільки президент України Володимир Зеленський 21 травня 2019 року, наступного дня після вступу на посаду, підписав указ про розпуск парламенту та призначення позачергових виборів.

Цей указ був оскаржений у Конституційному суді України. 20 червня суд визнав указ Зеленського конституційним, пославшись та необхідність "розв'язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України". А це, на думку суду, відповідає вимогам Конституції України. У зазначеній у рішенні КС статті Конституції йдеться про те, що "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ", який "здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". Рішення КС є обов'язковим, остаточним та не підлягає оскарженню.

Кандидати у депутати

Вибори до Верховної Ради регламентуються статтями 76-ю та 77-ю Конституції України, а також законами про вибори народних депутатів та про Центральну виборчу комісію (ЦВК). Згідно з Конституцією, народним депутатом може бути обрано громадянина України, якому на день виборів виповнився двадцять один рік, який має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

25 червня завершилася реєстрація кандидатів у депутати. Загалом Центральна виборча комісія України зареєструвала 2760 кандидатів,  включених до виборчих списків 22 політичних партій, для участі у виборах у загальнодержавному окрузі, а також 3220 кандидатів (станом на 27 червня) в одномандатних виборчих округах. Майже 1700 мажоритарників балотуються в порядку самовисування, понад 1400 - висунуті партіями. У середньому на кожному зі 199-ти округів балотується майже 16 кандидатів.

Таким чином, загалом ЦВК зареєструвала 5980 кандидатів у депутати. Серед них - 77,5 відсотка чоловіків і лише 22,5 відсотка жінок. Наймолодшому кандидату - 21 рік, найстаршому - 82 роки.

Партії, яка висунула список кандидатів у депутати, необхідно було внести на спеціальний рахунок ЦВК грошову заставу в обсязі однієї тисячі мінімальних зарплат, що становить 4,2 мільйона гривень. За кожного кандидата-мажоритарника партія сплачує заставу обсягом у десять мінімальних зарплат - майже 42 тисячі гривень, таку ж суму вносять самовисуванці. Застави повертають партіям, що подолають п'ятивідсотковий бар'єр, та кандидатам, які будуть обрані народними депутатами. Інші застави будуть перераховані до державного бюджету.

Загалом же на організацію і проведення виборів ЦВК передбачила 1,9 мільярда гривень.

Процес голосування і бюлетені

Голосування на виборах Верховної Ради України 21 липня відбуватиметься з 8-ї до 20-ї години. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці. Право голосу на виборах депутатів мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Згідно з даними ЦВК, право голосу в Україні має майже 30 мільйонів виборців. Голосування на виборах є таємним. Виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Виборець не має права передавати свої бюлетені іншим особам.

Голосування відбуватиметься на майже 30 тисячах виборчих дільниць. Виборець отримає для заповнення два бюлетені. У виборчому бюлетені для голосування у загальнодержавному окрузі назви партій розміщуються у порядку їхніх номерів, визначених жеребкуванням. Згідно з жеребкуванням, яке відбулося 26 червня, першою партією в бюлетені буде "Опозиційний блок", останньою ж мала бути "Свобода", проте 30 червня до бюлетеня під номером 22 було додано партію "Рух нових сил" Міхеіла Саакашвілі. У виборчому бюлетені для голосування в одномандатному окрузі імена та відомості про кандидатів зазначаються в алфавітному порядку прізвища.

Списки виборців

Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці. Перевірити інформацію про те, чи включений виборець до списку та на якій дільниці він зареєстрований, можна на сайті Державного реєстру виборців. Ознайомитися із попереднім списком виборців та перевірити правильність внесених до нього відомостей також можна у приміщенні дільничної виборчої комісії за місцем реєстрації.

Якщо ви раптом не знайшли себе у списку, то не пізніше, як за п'ять днів до дня голосування, слід подати заяву про включення (або виключення) до списку виборців або про уточнення даних у ньому. Заява, подана після зазначеного терміну, не розглядається. У день голосування зміни до списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду.

Голосування ВПО та осіб, що проживають за кордоном

Для того, аби проголосувати на виборах Верховної Ради, громадяни зі статусом внутрішньопереміщеної особи (ВПО) повинні до 15 липня подати заяву про зміну місця голосування до органів, які займаються веденням реєстру виборців, там, де вони хочуть проголосувати. Таке ж право мають також інші особи, які бажають проголосувати не за місцем реєстрації. Зазвичай процедура розгляду заяви триває, як показав досвід президентських виборів, від кількох хвилин до кількох діб. У підсумку заявник має отримати відповідне посвідчення. 21 липня цей документ слід пред'явити на дільниці для отримання бюлетеня для голосування.

При цьому переселенці матимуть право голосу на виборах депутатів лише у загальнодержавному окрузі, тобто голосуватимуть лише за партійний список. Через прив'язку виборчої адреси до одномандатних округів вони не зможуть проголосувати за кандидатів за мажоритарною системою. Те ж саме стосується і українців, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном.

Підрахунок голосів і результати виборів

ЦВК встановлює результати виборів не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дня голосування. Прохідний бар'єр для політичних партій становить п'ять відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій пропорційно до кількості отриманих голосів виборців.

В одномандатних округах обраним вважається той кандидат у депутати, який одержав відносну більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні цьому окрузі. При цьому неважливо, чи подолала його партія прохідний бар'єр, чи ні.

Не пізніше, як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів, ЦВК офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

Особи, обрані народними депутатами, зобов'язані звільнитися з роботи, несумісної з депутатським мандатом. Згідно із законом про статус народного депутата України, парламентар не має права бути членом уряду чи керівником центрального органу виконавчої влади, мати інший представницький мандат чи бути на державній службі. Заборонено народним депутатам також обіймати посаду міського, сільського, селищного голови, займатися будь-якою іншою оплачуваною роботою, а також входити до складу керівництва, правління чи ради підприємств, прибуткових установ та організацій.

ЗеДонбас: Чого очікують від нового президента на Cході України? (29.05.2019)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою