Що українці роблять в Антарктиді

1 квітня з України на острів Галіндез в Антарктиді вирушить команда з 12-ти осіб для здійснення наукових досліджень. Однак чи не вперше за останні 22 роки, відколи Україна формує антарктичну експедицію, поїздка науковців опинилась під загрозою зриву.

Для цьогорічного запуску антарктичної експедиції забракувало кадрів. Виявилось, що в Україні бажаючих стати полярниками небагато, і цьогоріч учасників експедиції обирали лише з 40-ка претендентів. "А ми б хотіли, щоб їх було в рази більше - щоб був справжній вибір. Ми мали проблеми з набором технічних працівників, адже обов'язковою умовою для полярників є міцне здоров'я, а цього забракло", - пояснює Ігор Мороз, головний інженер Національного антарктичного наукового центру і учасник трьох минулих експедицій.

Він зазначив, що наступного разу "конкурс" оголошуватимуть через центри зайнятості - можливо, зголоситься більше бажаючих. Але уже зараз полярники проводять промокампанію серед молоді - зокрема, розповідають про антарктичні експедиції студентам-географам Львівського національного університету імені Івана Франка та інших університетів. 

Непрості умови

Шостий континент Землі, відкритий людством у 1820 році, вважається найхолоднішим і найбільш вітряним материком. Середньорічна температура там становить мінус 57 градусів за Цельсієм. Антарктида не належить жодній державі, і на цьому континенті дозволена тільки наукова діяльність.

Маршрут полярників до Антарктиди з України - довгий і складний. Спершу вони летять до німецького Франкфурта-на-Майні. Далі - до столиці Аргентини Буенос-Айреса, а звідти - до Ушуайа на Вогняній землі, де роблять основні закупівлі продуктів: приблизно по тонні на кожного учасника. Харчів завжди вистачає, як і пального, кажуть полярники. Однак саме для наукових цілей коштів бракує. Особливо цього року.

Нині на облаштування експедиції з державного бюджету України було виділено 59 мільйонів гривень. "Номінально це більше, ніж у попередні роки, але через девальвацію гривні виходить менше. Приблизно 2 мільйони доларів, коли раніше виходило три. І це гроші тільки на забезпечення, а не на розвиток. Станція існує багато років. Все обладнання вже старе, його треба потроху міняти, модернізувати", - каже Ігор Мороз.

Але попри це, умови українських полярників - одні з кращих серед станцій, що розташовані в Антарктиді. Нині там нараховують понад 80 полярних станцій, 40 з яких є зимовими і функціонують цілий рік. Українська станція "Академік Вернадський" є найпівнічнішою серед інших, відтак - найтеплішою. "Ми називаємо її "Антарктична Швейцарія". Тут тепло. Найнижче температура тут падала до -44, тоді як на японській станції зафіксували навіть -90", - розповідає прес-аташе Національного антарктичного центру і колишній полярник Володимир Бочкарьов. У 1996-му станцію Україні передали британці, оскільки собі вони будували нову в іншому місці. "Британці хотіли віддати її неполярній країні, а Україна залишалась без станції, оскільки Росія як правонаступниця СРСР не дала нам жодної зі станцій колишнього Союзу. Тож британці віддали свою за символічну плату - за 1 фунт стерлінгів", - розповідає Бочкарьов.

Полярники і депресія

"Випробування для полярників починаються ще в дорозі. Перельоти, зміна часових поясів і температур даються взнаки", - каже Ігор Дикий. Він - науковець-зоолог, в Антарктиді був тричі, досліджував фауну материка. Каже, що для багатьох Антарктида - це лише пінгвіни. Проте насправді там є цікаві та унікальні види тварин, яких ніде більше не зустрінеш, - наприклад, білокровна щука, у якої безбарвна кров. Загалом, за словами Дикого, тварини на холодному материку - миролюбні і не бояться полярників. За винятком хіба що морського леопарда, який може бути агресивним.

Однак попри незвичну природу та екзотичні умови у зимівників часто трапляється депресія. "Важко психологічно, бо через погодні умови часто доводиться бути у закритому просторі. Але, власне, у таких умовах і проявляються люди. Тут вони стають самими собою, справжніми", - говорить Віктор Лук'ященко, багаторічний керівник станції. Але якщо під час перших експедицій полярники почували себе відірваними від світу, то нині у них є інтернет, хоча його використання намагаються обмежувати, адже воно задороге. "Ми користуємся Inmarsat bgan - це дуже дорогий зв'язок, 204 гривні на за 1 Мбайт. Тому ми домовились з науковцями з київської Політехніки, які налагодять нам супутниковий інтернет. Ми уже навіть завезли супутникову антену. Тому скоро матимемо свій, дешевший інтернет і навіть, сподіваємось, телебачення", - каже Ігор Мороз. 

Утім, продовжують полярники, важко не тільки психологічно, але й фізично. Уже в Антарктиді їм доводиться звикати до складного клімату, сильних вітрів, штормів і швидкої зміни погоди. Саме через кліматичні умови на станцію не беруть жінок. "Жінкам фізіологічно важче переносити ці кліматичні умови. Тож, оскільки раніше досвід перебування жінок на станції був, вирішили більше їх не брати. Хоча жінки, звичайно, інколи приїжджають на короткі сезонні дослідження", - каже Євген Мойсєєнко, лікар експедиції.

Як розважаються

Коли через сильні шторми або полярну ніч полярники не можуть займатись дослідженнями, свій час вони проводять на станції. Тоді читають, грають в шахи, більярд, доміно. Крім того, чоловіки мають тепер і свої традиції. Наприклад, щосуботи готують собі святковий обід з келихом вина. До нього чепуряться, вдягають краватки. А найбільше люблять святкування антарктичного Нового року, який відзначають 22 червня. За традицією, в цей день керівник станції вранці обходить всіх і питає, що його колеги бажають на сніданок, і готує всі ці замовлення. Далі обов'язковим ритуалом для всіх є купання у крижаній воді. І згодом - святкова вечеря. 

А ще "від нудьги" українські дослідники намагались рятуватись садівництвом: вирощували на станції кріп та петрушку. Але як тільки про це дізналась екологічна комісія, змусила їх ліквідувати "город". "Екокомісія Комітету менеджерів антарктичних програм уважно слідкує, щоб в Антарктиді не з'являлись чужі види організмів, щоб не знищити екологію материка", - каже полярник Ігор Мороз. І хоча українці як законослухняні позбулись кропу та петрушки, вони все ж таки з жалем згадують, що росіяни нібито не зважили на зауваження комісії, і у себе на станції вирощують … кавуни.

Дослідження зацікавили Білла Гейтса

Однак мета антарктичної експедиції - зовсім не розваги. Перш за все, це наукові дослідження, з яких 80 відсотків - біологічні. За час роботи станції українські вчені відкрили шість нових біологічних об'єктів.

Утім, у світі більше цінують дослідження українськими вченими озонових дір. Українські та британські полярники - єдині, хто безперервно веде спостереження за ними вже упродовж 20-ти років. Зараз, наприклад, українські полярники фіксують збільшення озону в атмосфері, що означає, що озонові діри потроху затягуються. Цими дослідженнями особливо цікавиться американський мільярдер Білл Гейтс, який серед іншого вкладає гроші в виробництво медпрепаратів. Він навіть сам приїжджав на станцію, щоб познайомитись з українськими дослідниками.

Унікальними вважають і дослідження ресурсів ракоподібного криля. "Зі скелетів криля виготовляють препарат "Целокс", який запобігає кровотечам при вогнепальних пораненнях. Нині, коли в Україні триває війна, такі дослідження дуже потрібні для лікування поранених", - розповідає Ігор Дикий. 

За словами полярника Євгена Мойсєєнка, наукові дослідження і щорічні експедиції надали Україні статус, який дає право голосу щодо діяльності в Антарктиці. Таку можливість мають лише 29 країн. А у 2041 році, коли знімуть накладену Мадридським протоколом 1991 року заборону промислової діяльності та видобутку корисних копалин, статус дозволить  Україні претендувати на частину стратегічних ресурсів Антарктиди - нафту, газ, вугілля та золото, вважає Мойсєєнко.