Що чекає на Януковича у Суді ЄС?

Екс-президент України Віктор Янукович та більшість наближених до нього осіб, які нині переховуються від українського правосуддя у Росії, протягом квітня і травня цього року подали позови до Суду ЄС з вимогою скасувати рішення Ради Європейського Союзу про запровадження проти них санкцій. Колишні можновладці намагаються таким чином повернути заморожені у ЄС кошти та нерухомість.

Веріца Трстен'як з 2004 до 2012 працювала суддею у суді першої інстанції ЄС та генеральної адвокаткою у Суді ЄС. Нині вона займається науковою роботою у Віденському університеті. З огляду на досвід роботи у європейських органах правосуддя в інтерв’ю DW вона розповіла про справи екс-політиків, які позивались проти накладених на них санкцій, та припустила, як довго Суд ЄС розглядатиме справу колишнього президента України Януковича.

Deutsche Welle: ЄС застосував санкції проти екс-президента Віктора Януковича і низки людей з його оточення - їхні рахунки в європейських банках заморожені. Тепер Янукович намагається скасувати ці обмеження через Суд ЄС. Чи пригадуєте ви схожі випадки, коли вископосодавовці намагались діяти таким же чином?

Веріца Трстен'як: Так, є ціла низка інших прикладів, коли високопоставлені політики намагались скасувати застосовані проти них санкції у Суді ЄС. Це і громадяни країн ЄС, які намагались відстояти свої права, і також особи з "третіх" країн, які вважають, що у ЄС порушили їхні права. Я пригадую декілька випадків, коли громадяни інших країн подавали позов у Суд Європейського Союзу. Зазвичай вони підозрювались у зв’язках з терористичними організаціями або причетності до застосування насильства органами влади проти мирного населення. Тому ЄС запроваджував санкції щодо цих осіб - зокрема, заморожував їхні рахунки у банках ЄС.

Чи можете ви назвати кілька таких прикладів?

Першими мені спадають на думку приклади з Сирії. У 2011 році ЄС запровадив санкції проти ключових осіб з оточення сирійської влади, яку звинуватили у застосуванні насильства проти мирного населення. Отже, активи цих осіб в європейських банках заморозили.

Тоді колишній співробітник органів безпеки Еяд Маклуф та бізнесмен Іссам Анбуда з оточення президента Сирії, які потрапили у "чорний список", подали позови до Суду ЄС. В результаті суд ухвалив рішення не на їхню користь. Але їхні справи належним чином розглянули, і позивачам було надане право на захист своїх інтересів у суді. Тобто їм повною мірою надавалось право відстояти свої інтереси. Так само розглянули справу й у результаті відхилили позов старшої сестри президента Сирії Башара Ассада, яка намагалась довести, що не причетна до публічних дій брата.

Тобто громадянам "третіх" країн ніколи не вдавалось скасувати запроваджені проти них штрафні заходи через Суд ЄС?

Дуже рідко, у поодиноких випадках. Наприклад, у справі громадянина Саудівської Аравії - Яссин Абдули Каді. Проти нього ЄС запровадив санкції, оскільки цього вимагала резолюція ООН. Його діяльність пов'язували з терористичною організацією Аль-Каїда. Каді подав позов у Суд ЄС з вимогою "розморозити" його рахунки в європейських банках і, як не дивно, виграв справу. Вважалося, що тоді було порушено його право на захист інтересів у суді. Тобто він не отримав можливості належним чином відстояти свої права у суді.

На вашу думку, справи позивачів на кшталт Януковича зазвичай приречені на поразку у Суді ЄС?

У більшості випадків скасувати санкції не вдається. Справа громадянина з Саудівської Аравії має свою специфіку. Дискусії точились довкола колізій між юридичними нормами ЄС та резолюціями Ради Безпеки ООН. А основним предметом суперечок стало питання: чи можна взагалі ставити під сумнів резолюції ООН та перевіряти їх на відповідність європейським законам? Нетиповість справи підтверджує, зокрема, й те, що рішення Суду опубліковане на 30-ти сторінках, а не 10 чи 15, як зазвичай. Крім того, було визнано, що права Каді порушено, оскільки його вчасно не поінформували про мотиви, через які він був внесений у "чорний список".

Скільки може тривати розгляд справи Януковича у Суді ЄС?

Звісно, тривалість розгляду справи у Суді залежить від конкретних обставин. Загалом процес у Суді ЄС, тобто колишньому суді першої інстанції, який розглядає такі скарги та ухвалює рішення про визнання санкцій недійсними, може завершитись приблизно через два роки. Іноді справу можуть розглядати до п’яти років. Тоді ще можна подати апеляцію у Суд Європейської спільноти, тобто вищу інстанцію. Її, ймовірно, розглядатимуть від 14 до 17 місяців.

Як результат процесу може вплинути на сам Євросоюз?

Якщо позивач виграє справу, то ЄС зобов’язаний визнати застосовані санкції недійсними. Відповідно до європейських законів штрафні заходи є чинними лише певний час. Наскільки таке рішення реально вплинуло б на спіраль ескалації відносин з Росією, нехай оцінюють політологи. Однак можна з упевненістю стверджувати, що медійний розголос буде значним.

Що може статись, якщо особа з "чорного списку" все одно намагатиметься в'їхати у країну, яка застосувала проти неї санкції?

Звісно, це завжди залежить від виду застосовних санкцій. Коли екс-віце-міністр з Зімбабве, якому, серед іншого, був заборонений в'їзд у ЄС або проїзд через європейські країни, у 2007 намагався приїхати у Великобританію до родичів в гості, його затримали в аеропорту та відправили додому. Пізніше він через такі дії подав позов до Суду ЄС та вимагав компенсувати збитки. У 2011 його викреслили з "чорного списку". Але не тому, що він поскаржився.

Нещодавно були оприлюднені подробиці рішення у цій справі. Суд ЄС постановив, що застосування та збереження у дії санкцій були цілком правомірними. Навіть незважаючи на те, що цей екс-віце-міністр вважався "поміркованим" політиком та не був "безпосередньо" причетний до порушень прав людини. Більше того, він захищав права білошкірих селян, яким загрожувало виселення. Але сам факт того, що екс-чиновник обіймав посаду в уряді, який звинувачували у протиправних діях, порушеннях прав людини та демократичних стандартів, є достатнім для включення цієї особи у "чорний список". Його викреслили лише після того, як під час перевірок ЄС були зафіксовані позитивні зрушення у розвитку країни.