Як війна Путіна проти України вбиває рубль та економіку РФ

Поки що найбільш осяжними економічними наслідками розв'язаної Путіним війни проти України для росіян стали різке падіння курсу рубля, черги перед банкоматами та труднощі при оплаті картками.

Кошти на підтримку курсів російських акцій

Інший яскравий показник різкого погіршення фінансової ситуації в Росії - безпрецедентне подвоєння базової ставки Центробанку РФ до 20 відсотків вранці 28 лютого. Після цього в російських банках відразу подорожчали кредити, зокрема, споживчі та іпотечні (хоча одночасно зросли ставки за депозитами). Це може зруйнувати плани тих, хто збирався за допомогою позики здійснити велику покупку, але особливо сильно вдарить по всіх тих, хто в найближчому майбутньому має рефінансувати вже наявні кредити.

Читайте також: Байден: Російський диктатор заплатить високу ціну за війну в Україні

Ще один індикатор надзвичайної ситуації - скасування торгів акціями на московській біржі 28 лютого та 1 березня, яке, однак, може бути продовжено до кінця тижня. Це робиться в надії, що на момент відновлення торгів настрої на фондовому ринку покращаться або що вдасться хоча б виграти час, аби підготуватися до можливого панічного скидання цінних паперів провідних компаній Росії.

Про масштаби можливого розпродажу говорить те, що уряд РФ, за повідомленням агентства "Інтерфакс", 1 березня вирішив виділити у 2022 році із коштів Фонду національного добробуту один трильйон рублів на скуповування акцій російських компаній (на початок лютого у фонді було 8,769 трильйона рублів). Такі величезні кошти заброньовано попри те, що Центробанк РФ заборонив іноземцям продавати російські цінні папери.

"Рубль перестав бути вільно конвертованою валютою"

Одних цих фактів достатньо для того, щоб зрозуміти: вже на п'ятий день війни, одразу після вихідних, російська економіка почала нести тяжкі втрати. Їхня головна причина - міжнародні фінансово-економічні санкції, які ще ніколи не застосовувалися в таких масштабах проти однієї із країн Великої двадцятки (G20). Ці санкції не йдуть у жодне порівняння з тими, які запровадили проти Росії у 2014 році у відповідь на анексію Криму та розв'язану нею війну на Донбасі.

"Після запровадження таких великих санкцій рубль перестав бути вільно конвертованою валютою", - вважає Фрідріх Гайнеманн (Friedrich Heinemann) із Центру європейських економічних досліджень (ZEW) у Манхеймі. На його думку, з валютної точки зору Росію відкинуло до початку 1990-х років: "Після російського нападу на Україну активи в Росії та рубль миттєво набули на фінансових ринках "сміттєвого статусу".

Увагу багатьох ЗМІ сфокусовано на відключенні приблизно 70 відсотків російського банківського сектора від міжнародної системи інформування про грошові перекази SWIFT, без послуг якої практично не здійснюються експортно-імпортні операції. Проте експерти вказують, що ще серйознішим заходом може бути такий вкрай незвичайний крок, як заморожування закордонних активів Центрального банку такої великої країни, як Росія.

Блокування валютних резервів Центробанку РФ

"Очевидно, що тепер заблоковано дві третини валютних резервів Центробанку", - вважає експерт із санкційних режимів Йонатан Гакенбройх (Jonathan Hackenbroich) з аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) у Берліні. Ідеться про золотовалютні резерви Центробанку РФ, які до початку війни досягли рекордного обсягу в 643 мільярди доларів США.

Ульріх Лойхтманн (Ulrich Leuchtmann), аналітик валютного ринку Commerzbank у Берліні, пояснює: "Через рішення Заходу заморозити валютні резерви російського Центробанку поставлено під питання частину тих активів, які сприяють визначенню вартості рубля". До того ж різко звузилися практичні можливості Центробанку РФ проводити валютні інтервенції для стабілізації курсу національної грошової одиниці.

Таким чином за лічені дні Росія зіткнулася із гострим дефіцитом іноземної валюти. Про це переконливо свідчить підписаний президентом РФ Володимиром Путіним 28 лютого указ, який має на меті вилучити у російського бізнесу якнайбільше валютних коштів та одночасно заборонити іноземним інвесторам виводити за кордон зароблені на російському ринку гроші.

Росія запроваджує жорсткі заходи контролю за рухом капіталу

"Близько 15 років тому в Росії діяла вимога про конвертацію частини валютної виручки в рублі. Тепер цей обов'язок вводиться знову. З 28 лютого 2022 року російські підприємства повинні будуть конвертувати в рублі 80 відсотків валютних надходжень", - пояснює своїм клієнтам російське відділення німецької консалтингової компанія Rödl & Partner і уточнює: "Примусовий продаж поширюється на 80 відсотків усієї валютної виручки, отриманої російськими підприємствами з 1 січня 2022 року". Тобто цей захід введено заднім числом.

Читайте також: Центробанк РФ і закрите небо: у ЄС погодили нові санкції за війну проти України

Що ж до іноземних інвесторів, які працюють на російському ринку, то їм тепер, продовжує Rödl & Partner, "буде складніше вивести за кордон запаси грошових коштів, що залишилися в Росії". До того ж, попереджають експерти, "вже з'являються повідомлення, що заборонять виведення прибутку за кордон".

Подібні жорсткі заходи контролю за рухом капіталу здатні в короткостроковому плані утримати в Росії валюту, але якщо вони діятимуть більш тривалий термін, то позбавлять країну припливу нових прямих (у виробництво) і портфельних (у цінний папери) іноземних інвестицій. Адже яка іноземна фірма захоче вкладати гроші у країну, яка забороняє вільно розпоряджатися отриманим прибутком?

Російська економіка втрачає імпорт

Такими є події перших двох днів на російському фінансовому ринку після запровадження міжнародною спільнотою безпрецедентних санкцій проти Росії за напад на Україну. "Поки ми бачимо перші ударні хвилі, що обрушилися на фінансові ринки. Тяжкі наслідки всього цього російська економіка відчує тоді, коли втратить важливі поставки", - вказує віцепрезидент Інституту світової економіки (IfW) у німецькому Кілі професор Штефан Котс (Stefan Koots). Зараз, за ​​його словами, обриваються важливі зв'язки Росії в рамках міжнародного поділу праці, а це дуже боляче вдарить по її економіці.

Читайте також: Apple, Ford, Adidas, BMW, Boeing. Бренди йдуть з Росії

Ці зв'язки обриватимуться насамперед через різку девальвацію рубля (як мінімум на 30 відсотків від початку війни), внаслідок чого незліченні російські компанії просто не зможуть більше імпортувати іноземну сировину, компоненти чи промислове обладнання. Не кажучи вже про споживчі товари, продовольство та ліки.

Одночасно даватимуть ефект міжнародні санкції проти російських компаній та окремих видів бізнесу, а також добровільна відмова фірм із різних країн вести справи у країні, що розв'язала війну в Європі.

Тому вже в найближчому майбутньому (мова про тижні або навіть дні) росіяни зіткнуться з подальшими наслідками того, що сталося: простоями на виробництві або навіть його повною зупинкою через брак комплектуючих, затримку або скорочення зарплат, банкрутство бізнесу, звільнення, перебої в забезпеченні населення продуктами харчування та споживчими товарами. І, звичайно, потужним сплеском інфляції.