Як зміняться закони ФРН після теракту в Берліні

Уряд Німеччини пообіцяв оперативно зробити висновки з теракту 19 грудня на різдвяному ярмарку в центрі Берліна. В прискореному порядку він має намір провести через парламент законопроекти, які підготували ще до теракту. Йдеться, зокрема, про розширення практики відеоспостереження.

Що стосується інших законодавчих заходів, а також практичних висновків стосовно роботи поліції та спецслужб ФРН, то з ними вирішили зачекати до завершення слідства. Міністри внутрішніх справ та юстиції мають намір обговорити план дій у січні. Але, після заяв німецьких політичних діячів, деякі деталі вже зараз вимальовуються.

Відеоспостереження

За результатами опитування, яке провів інститут YouGov на замовлення інформаційного агенства dpa, 60 відсотків німців виступають за розширення відеоспостереження у громадських місцях. Проте, на думку деяких експертів і політиків, урядовий законопроект не зовсім відповідає таким побажанням.

"Суворі правила захисту особистих даних необхідно терміново пом'якшити," - вважає, наприклад, керуючий справами союзу німецьких міст і громад Ґерд Ландсберг. Він переконаний, що громадська безпека важливіша, ніж свобода інформаційного самовизначення.

Річ у тім, що чинні в деяких федеральних землях місцеві закони обмежують встановлення відеокамер у громадських місцях або збереження відеозаписів. У Берліні таких законів немає, але столичний уряд, який складається зі соціал-демократів, "зелених" і посткомуністів, принципово не бажає розширювати можливості для відеоспостереження. У Берліні вважають, що додаткова публічність тільки допоможе ісламістам-смертникам, які мріють "уславитись" за допомогою соціальних мереж.

Міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр навпаки переконаний, що відеоспостереження не лише може допомогти знайти злочинця, але й – запобігти теракту. Він виступає за впровадження "розумних" відеокамер, здатних за лічені секунди впізнати обличчя потенційного терориста та зчитати номер підозрілої машини.

Депортація біженців, яким відмовили

Закони Німеччини дозволяють за прискореною процедурою розглядати заяви про притулок громадян так званих "безпечних країн" та згодом висилати їх назад на батьківщину. Бундестаг ще в травні вніс Алжир, Марокко та Туніс до переліку безпечних країн. Проте закон про це досі не пройшов палату федеральних земель, де його блокують "зелені". Вони посилаються на несприятливу ситуацію з захистом прав людини в цих країнах Магрибу.

Внутрішньополітичний експерт ХДС Вольфґанґ Босбах закликає "зелених" змінити підхід. Він вказує на ту обставину, що частка тих вихідців з країн Магрибу, які все ж отримують притулок – менша одного відсотка. А ось кожен третій алжирець, марокканець чи тунісець за час свого перебування в Німеччині встигає поповнити кримінальну статистику ФРН.

Німецькі консерватори також наполягають на суворішому ставленні до тих біженців, які підлягають депортації та які з різних причин не можуть розраховувати на відстрочку (Duldung). А особливо, якщо йдеться про втікачів, які становлять загрозу для громадської безпеки. Згідно з законами ФРН таких людей досі припустимо брати під варту тільки в чітко обумовлених випадках і на дуже обмежений період – усього на чотири дні.

Томас де Мезьєр пропонує розширити юридичні рамки для утримання таких осіб у в'язниці, а також збільшити термін до чотирьох тижнів, яких, за підрахунками міністра, має вистачити, щоб владнати все формальності для депортації. Прем'єр-міністр Баварії, голова Християнсько-соціального союзу (ХСС) Горст Зеегофер вимагає обмежити можливості біженців оскаржувати в суді рішення німецької влади, якщо вони отримали відмову і повинні залишити ФРН.

Спостереження за потенційними терористами

З переліку особливо небезпечних потенційних терористів, в який правоохоронні органи Німеччини внесли 549 осіб, на свободі на території Німеччини перебувають близько 200. Одним з них був ймовірний берлінський терорист Аніс Амрі.

Тримати усіх під цілодобовим наглядом не можна: і закони не дозволяють, і людей у поліції не вистачає. На початку січня депутати Бундестагу від ХСС збираються на виїзному засіданні, щоб ухвалити заклик до уряду подбати про те, щоб спецслужби отримали можливість брати під нагляд осіб з 14-річного віку та повною мірою застосовувати положення кримінального кодексу до підсудних віком від 18 до 21 року.

Федеральний уряд має намір збільшити штат поліції, а міністр юстиції Гайко Маас вже підготував законопроект, який дозволяє тримати в так званих "електронних кайданках" потенційних ісламістських терористів, які відсиділи свій термін ув'язнення, але й досі становлять небезпеку для суспільства.

Складніше з тими злочинцями, які ще жодного разу не попадались. "Сама лише загроза для громадської безпеки і порядку не може бути підставою для арешту в правовій державі", - вказує заступник голови фракції соціал-демократів Єва Геґль.

Транзитні центри і контроль на кордоні

Консерватори вже давно пропонують створити на кордонах Німеччини транзитні центри за прикладом зон в аеропортах для пасажирів без віз.

В таких центрах біженці, які перетнули кордон суходолом, могли б очікувати розгляду своїх заявок на отримання притулку. В транзитних центрах, пояснює Зеегофер, "сиділи б поліцейські, лікарі, перекладачі та судді, які б швидко вирішували: хто може залишитися в Німеччині, а хто ні".

Соціал-демократи, які разом з консерваторами входять до правлячої коаліції, довгий час опирались цій ідеї. Схоже, тепер і вони змінили своє досі негативне ставлення до транзитних зон, хоча назва їх досі не влаштовує. У зв'язку з цим вони радше говорять про "спеціальні заклади попереднього прийому". Проте від назви суть справи не змінюється.

Що стосується регулярного контролю на кордонах Німеччини, який разом з іншими країнами шенгенської зони запровадили тимчасово у зв'язку з притоком біженців, то його вирішили подовжити. При чому надовго, заявив де Мезьєр у інтерв'ю газеті Bild am Sonntag.