Як у Києві проходить європейська конференція лесбійок

Вхід до готелю "Турист" на лівому березі Дніпра в Києві перегороджують кілька кремезних охоронців. В холі готелю чергує з півтора десятка поліцейських, зовні - два автобуси нацгвардійців та спецпризначенців. За таких посилених заходів безпеки 11-14 квітня в столиці проходить лесбійська конференція, на яку зібралися близько 300 учасниць з Європи та Центральної Азії. 

Чому Київ?

Сама конференція проходить вдруге після свого заснування в 2016 році на щорічному з'їзді Міжнародної асоціації лесбійок, геїв, трансгендерів та інтерсексуалів - однієї з найбільших активістських мереж, що опікуються правами ЛГБТ-спільноти.

"Перша конференція проходила у Відні, та через візовий режим і високі ціни 80 відсотків її учасниць були з Західної Європи. Тому цього разу ми вирішили обрати Київ - місто зручне для всіх з точки зору видатків, логістики і віз. До того ж, подібний захід має підкреслити європейський вектор розвитку України",- пояснює член ради директорів конференції Олена Шевченко.

В Україні Шевченко керує правозахисною ЛГБТ-організацією "Інсайт", чиї заходи регулярно стають об’єктами нападу праворадикальних та консервативних організацій. Сама активістка сподівалася, що цього разу агресії вдасться уникнути "адже праві зайняті виборами". Однак її прогноз не справдився.

Газ, бити та інші сімейні цінності

11 квітня, у день відкриття конференції, кілька десятків представників консервативних правих організацій "Традиції і порядок", "Братство", "Сестринство св. Ольги" пікетували "Турист", протестуючи проти конференції, яка, на їхню думку, суперечить "сімейним і національним цінностям". Свою акцію вони називали мирною, втім коли кілька її учасників спробували з битами прорватись у готель, між ними і охоронцями виникла бійка.

"Праворадикали залили сльозогінним газом весь перший поверх, побили вікна. Постраждали десять людей - в першу чергу працівниці готелю",- розповіла наступного дня DW виконавча директорка українського офісу Amnesty International Оксана Покальчук, яка теж бере участь в конференції.

Юристка "Інсайту" Ганна Литвинова, відповідальна за безпеку конференції, розповідає DW, що поліція посилила охорону лише після нападу, до того ж організатори залучили приватну охоронну фірму, чиї бодігарди перевіряють ледь не кожного відвідувача готелю та чергують біля конференц-зали. "Добре, що керівництво готелю пішло назустріч і погодилося на такі тимчасові незручності", - додає вона.

У п'ятницю конференцію знову пікетували представники релігійних організацій, які приїхали в Київ із Черкас. Кілька жінок із плакатами "Захистимо моральні цінності" простояли під готелем дві години під пильною увагою поліцейських та Нацгвардії. "Цього разу мав місце цілком мирний протест, і ми підтримуємо право громадян висловлювати свою позицію в такий спосіб",- говорить Оксана Покальчук.

Свої питання

У холі "Туристу" з кремезними спецпризначенцями в малинових беретах фотографується кілька жінок у синіх одностроях. Це представниці EGPA - міжнародної асоціації, що з 2004 року об'єднує спільноти ЛГБТ-поліцейських в Європі.

"Ми, звісно, не очікували такої "гостинності", особисто я давно не бачила таких нападів на ЛГБТ- заходи в Європі. Проте ваші поліцейські спрацювали професійно. І вони дуже люб’язні",- ділиться з DW віце-президентка EGPA, офіцерка поліції Амстердама Мар'я Луст. В цей час за кілька метрів від кореспондента DW троє поліцейських зовсім нелюб'язно пліткують про учасниць конференції та говорять про "неприродність" лесбійських стосунків.

"Знаєте, ми тут зараз не для того, щоб боротися з консерваторами чи ламати чиїсь стереотипи. Це закритий захід, присвячений внутрішнім питанням лесбійського активізму", - пояснює ще одна поліцейська з Парижа Жеральдін Сежурне.

У своєму виступі на конференції в суботу Луст та Сежурне діляться досвідом створення ЛГБТ-об'єднань в поліції. Тематика інших виступів конференції більш ніж широка: від обговорення технологічних стартапів, рівної оплати праці та зоозахисних ініціатив до дискусії про феміністичне порно і театральних імпровізацій.

"Ця конференція, в першу чергу, простір для обміну ідеями, досвідом, можливість надихнутися роботою активісток з різних країн. Ми в Києві не для того, щоб насаджувати комусь свої цінності", - підсумовує Корнелія Шперлінґ (Cornelia Sperling) з Ессена, що вже багато років поспіль розбудовує феміністичні та ЛГБТ-ініціативи в Німеччині.