Як у Німеччині оцінюють українські реформи?

У п’ятницю, 23 жовтня, у Потсдамі та Берліні паралельно проходили дві великі міжнародні конференції. Одна з гостями з Росії, інша - з України. У Потсдамі на свою традиційну зустріч зібрались учасники німецько-російського форуму "Петербурзький діалог", а в берлінському Будинку економіки обговорювали "Потенціал - реформи - співробітництво" Німеччини з Україною.

Про зовнішньополітичні симпатії офіційного Берліна красномовно свідчить той факт, що канцлерка Анґела Меркель проігнорувала перше, але була присутньою та виступала на другому заході. Тоді як до "похолодання" у відносинах Німеччини із Росією через дії Москви у Криму та на Донбасі візит лідерів двох країн на конференцію "Петербурзького діалогу" був чи не найважливішим пунктом його порядку денного.

"Яценчук" та просто Арсеній

Анґелу Меркель та прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка зустріли стоячи й аплодисментами. Економічна конференція на українську тему в залі Федерального об'єднання торгово-промислових палат (DIHK) відбувалася не вперше, але вперше - за участі таких високопосадовців. Такий високий рівень мав, вочевидь, посилити увагу великого німецького бізнесу до України, яка для багатьох німецьких топ-менеджерів й досі залишається terra incognita. І напевно, невипадково президент DIHK Ерік Швайцер у своєму вступному слові вперто називав українського прем’єра "Яценчуком".

Інша річ канцлерка. Анґела Меркель - як учасниця "нормандського квартету" давно та прискіпливо займається Україною та її проблемами, а Яценюка по-дружньому називає просто Арсенієм. Знаючи важку ситуацію, у якій перебуває Україна, канцлерка ФРН, тим не менш, бачить й певні переваги цієї країни у якості економічного партнера для Німеччини та німецьких інвесторів.

Це, зокрема, конкурентоспроможні, тобто, порівняно низькі кадрові витрати виробництва, високий рівень кваліфікації українських працівників, місткий внутрішній ринок, добре розвинені аграрний та харчовий сектори, а також деякі сектори машино- та авіабудування.

Реформи та інвестори

Умови для іноземних інвесторів стануть ще більш привабливими, наголосила Меркель, якщо "український уряд послідовно продовжуватиме курс реформ". У Німеччині, щоправда, зростають і критичні оцінки реформаторських зусиль уряду Яценюка. Увечері напередодні конференції у головній інформаційно-аналітичній програмі другого каналу німецького телебачення ZDF першим було показано сюжет, автори якого розповідали про буксування реформ, засилля олігархів та повсюдну корупцію в Україні.

"Більш за все нас турбує проблема корупції, - говорив зовсім нещодавно кореспонденту DW депутат Бундестагу, спецдоповідач з України від ХДС/ХСС Карл-Ґеорґ Велльманн. - Ми не бачимо бажання уряду боротися із корупцією".

Він сумнівається й у здатності українського уряду обмежити вплив олігархів на політичний процес у країні. Депутат нагадав про те, що й сам президент Порошенко відноситься до числа найзаможніших комерсантів у країні. "І якщо взяти цей критерій для визначення поняття олігарх, - наголошує Велльманн, - тоді й він грає у цю гру".

Олігархи й корупція

Ніхто з тих, хто доповідав у п'ятницю на конференції у берлінському Будинку економіки - принаймні, на її пленарному засіданні, - цю тему поглиблено не розвивав. Навпаки, Анґела Меркель говорила про те, що вірить у прихильність Яценюка до курсу реформ, про зростання прозорості й ефективності адміністративних структур, про процес приватизації.

Статс-секретар міністерства фінансів ФРН Томас Штеффен також був "глибоко вражений бажанням реформ, готовністю до змін", які він побачив у Києві. Політичний директор МЗС ФРН Андреас Міхаеліс перерахував реформаторські досягнення українського уряду за останні півроку - у фінансовому секторі, в боротьбі з корупцією, у судовому секторі.

Ще більш оптимістичними були доповіді гостей із Києва. Арсеній Яценюк розповідав про кроки України на шляху до вільної, демократичної, правової держави, про фінансову стабілізацію, про реформи у соціальному секторі, про відлучення олігархів від участі у енергетичному секторі. "Газових олігархів в Україні більше немає", - заявив Яценюк. Що стосується боротьби з корупцією, визнав прем'єр, то для її успіху доведеться замінити всі дев'ять тисяч корумпованих українських суддів.

Зона вільної торгівлі з ЄС

1 січня 2016 року набере чинності угода про створення зони вільної торгівлі України із країнами ЄС. "Хоче того хтось чи ні, - заявив Яценюк, очевидно маючи на увазі Росію, - але з 1 січня Україна стане учасницею європейського економічного простору".

За оцінкою німецьких ділових кіл, це полегшить українським підприємствам вихід на ринки країн Євросоюзу, надасть імпульс модернізації української економіки, розширить можливості для співробітництва. Великі надії із зоною вільної торгівлі пов'язують і київські політики. Вони цілковито й повністю орієнтовані на ЄС.

А ось Анґела Меркель, як і голова Східного комітету німецької економіки Екгард Кордес, який виступав до неї, воліють, аби Україна мала добрі ділові відносини як з країнами Європейського Союзу, та і з Росією.

"У довготерміновій перспективі ми воліли б досягти об'єднання обох економічних просторів, а не їхнього протистояння", - наголосила Меркель, маючи на увазі ЄС та Євразійський економічний союз, та закликала Росію до конструктивного діалогу на тристоронніх переговорах у Брюсселі на цю тему.

Екгард Кордес, своєю чергою, вважає, що "економічний розвиток України без російського ринку чи в ситуації конфронтації з ним буде набагато важчим та довшим, а, можливо, і взагалі неможливим". Довготермінова мета Кордеса - і Україну, і Росію зробити частиною загальноєвропейського економічного простору.