Як німці рятують потворні будівлі

Будівлям з необробленого бетону, які заполонили у 1950-1980-х роках як Західну Європу, так і тодішній Радянський Союз, сьогодні загрожує знесення. Адже через суперечливу естетичну цінність їх нерідко позбуваються, аби не витрачати кошти на капітальний ремонт. Німецький музей архітектури у Франкфурті-на-Майні та фонд Wüstenrot Stiftung, який займається захистом пам'яток, проти такого розвитку подій, разом почали вести онлайн-базу даних #SOSBrutalism. Там вони збирають світлини споруд у стилі бруталізму (від франц. béton brut - необроблений бетон) в усьому світі - і тих, які збереглися, і вже зруйнованих. DW дізналася в куратора проекту Олівера Ельзера, чому він бореться за архітектуру в цьому стилі.

Deutsche Welle: Давайте почнемо з питання особистого характеру: чи подобаються Вам споруди в стилі бруталізму?

Олівер Ельзер: Не всі, але багато з них. Я вважаю, що це надзвичайно цікавий і поки що зовсім не оцінений та не досліджений період новітньої історії архітектури.

Але чому ще кілька десятиліть тому ці будівлі вважалися красивими, а сьогодні - потворними настільки, що деякі з них навіть хочуть знести?

Багато з цих споруд викликали неоднозначну реакцію і одразу після зведення. Серед іншого, причиною було сильне неприйняття необробленого бетону як головного будівельного матеріалу. Тож саме навпаки: пройшло багато років, перш ніж будівлі у стилі бруталізму знайшли своїх шанувальників. Натомість зараз навіть існують рухи на їх захист.

Утім, слід зауважити, що ці будівлі зносять не лише через те, що більше не вважають їх гарними, а оскільки багато з них потребують капітального ремонту. Інженерні системи, електроустаткування, вентиляційні системи застаріли і зовсім не відповідають сьогоднішнім вимогам. У цьому випадку завжди виникає питання, чи не легше просто знести ці будівлі.

Але чим тоді є настільки цінним цей стиль, що Ви навіть ініціювали проект зі збереження архітектури бруталізму?

Цінність у самому його внеску в історію архітектури. Після Другої світової війни відбулася переорієнтація архітектури. Вона стала потужнішою, більш монументальною, у ній знову почала відчуватися ручна робота - на фасадах багатьох споруд з бетону видно сліди опалубки. Ця фаза була якоюсь мірою навіть героїчною. Те, що такі гігантські бетонні монстри з'явилися в усьому світі, - дуже цікавий феномен. Але це не означає, що слід зберегти всі ці будівлі: важливо перш за все донести людям, що такий стиль в принципі існує.

Це і справді незвично, що бруталізм був популярним як у Західній, так і у Східній Європі: адже в середині минулого століття лінія ідеологічного поділу, в тому числі й у архітектурі, була дуже чіткою.

Саме так! І це вражає! Хоча в СРСР і Східну Європу бруталізм прийшов набагато пізніше, у 1970-х роках, це справді інтернаціональне явище: нема взагалі жодних відмінностей між, скажімо, спорудами, зведеними в Криму, та корпусами американських університетів.

Наскільки великою є на сьогодні небезпека для таких будівель? Чи масово вони перебувають під загрозою демонтажу?

Випадків знесення і справді багато. На сторінці нашого проекту можна побачити, над якими будівлями висить реальна загроза - вони позначені червоним. Це 89 з приблизно 800 об'єктів, тобто - більше 10 відсотків. Причини різні. Іноді це активне знесення, оскільки на цьому місці планують побудувати щось нове, іноді - поступове руйнування споруди.

Подібні процеси типові для історії архітектури - колись протестували навіть проти готики, якою нині захоплюються. Як Ви вважаєте, чи можливо, що і бруталізм колись оцінять не лише окремі експерти, але і, скажімо так, маси?

У кожному періоді є певні будівлі, які заслуговують на те, щоб ними захоплювалися. Тому я думаю, що так буде і в цьому разі: напевно, деякі споруди ще просто не "відкрили", але в майбутньому вони стануть визнаними перлинами архітектури.

Чи є у Вас улюблені будівлі в цьому стилі?

Так, один з найвидатніших прикладів, - це церква у Кельні, зведена архітектором Ґоттфрідом Бемом. Ця будівля нагадує радше велику скульптуру і виглядає справжнім витвором мистецтва. Воно і постало в результаті співпраці архітектора і художника. Я взагалі є великим прихильником бетонних церков Бема - є просто фантастичні приклади.