Янукович втратив довіру Брюсселя

У Києві докладали неабияких зусиль до того, аби перші особи Європейського Союзу – глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та президент Європейської Ради Герман ван Ромпей – таки прийняли у себе Віктора Януковича. Ця зустріч мала би підкреслити відданість України європейському курсу, попри обвинувальний вирок лідеру опозиції Юлії Тимошенко. У розмові із журналістами низки західних видань у Києві Янукович наголосив, що у четвер планує прибути до Брюсселя і зустрітися з першими особами ЄС, попри обурення Євросоюзу ув’язненням Юлії Тимошенко. "Я не маю наміру ні в кого просити милостей. Ми - партнери. Якщо є необхідність зустрітися, я готовий. Якщо ні – я полечу далі",– сказав він.

З огляду на щільний графік президента, Янукович, вочевидь, планував зустрітися з Баррозу і ван Ромпеєм під час дозаправки його літака у Брюсселі. Адже цього ж дня на українського президента очікують на Кубі, де розпочинається шестиденне турне Януковича країнами Латинської Америки. Однак, на відміну від кубинського диктатора Рауля Кастро, перші особи Євросоюзу нині не бажають розмовляти з Януковичем. "Зустріч з Президентом України Віктором Януковичем у Брюсселі відкладено на пізніший час, коли умови для подальшого розвитку двосторонніх відносин будуть більш сприятливими",- йдеться у заяві Єврокомісії.

"Євросоюз не продаватиме свою душу заради угоди з Україною"

У Брюсселі, так само як і в Києві, прагнули будь-що уникнути дипломатичного скандалу. У понеділок до Києва терміново відбув депутат Європарламенту від Європейської народної партії Елмар Брок, який хотів отримати від українських політиків сигнал про те, що Верховна Рада невдовзі внесе зміни до Кримінально-процесуального кодексу, що дало би підстави звільнити Юлію Тимошенко. «Я розмовляв з лідерами двох найбільших фракцій Ради протягом шести годин. Нам так і не вдалося домовитися про зміни до законодавства, яке базується на засадах, закладених Йосипом Сталіним. Партія регіонів і президент Янукович не хочуть нічого міняти. Вочевидь, це стало останньою краплею і призвело до скасування Брюсселем візиту Януковича. Це дуже обтяжує двосторонні відносини і перспективи підписання Угоди про асоціацію», - сказав Брок в інтерв’ю Deutsche Welle.

Тим не менш, євродепутат переконаний, що шанси підписати Угоду про асоціацію до кінця року, як того прагнуть і Брюссель, і Київ, залишаються. «Ця угода є взаємовигідною. Однак ми не можемо забувати, що Євросоюз – це спільнота, яка базується на спільних цінностях. Переслідуючи наші інтереси, ми не можемо, як кажуть, «продавати нашу душу». Ми маємо бачити, що гарантуються якісь мінімальні стандарти правової держави, а опозиція не зазнає систематичних утисків», - наголосив Брок. За його словами, під час низки зустрічей на найвищому рівні – з керівництвом Єврокомісії, Європарламенту, з канцлером Меркель і президентом Коморовським – Янукович давав слово, що «ініціюватиме законодавчі зміни, які дозволили би звільнити Юлію Тимошенко». «Утім, Янукович не дотримався обіцянки. Тепер перший крок у відновленні довіри між Брюсселем і Києвом за Януковичем», - переконаний Елмар Брок.

Європейська фрустрація

Експерт берлінського фонду «Наука і політика» Сьюзен Стюарт у розмові з Deutsche Welle висловила думку, що відмова Партії регіонів голосувати за «декриміналізацію статті Тимошенко» у Кримінально-процесуальному кодексі не залишила Брюсселю вибору. «Аби зроблені раніше заяви щодо засудження Тимошенко не виглядали як порожні слова, довелося піти на цей демонстративний крок», - зазначає Стюарт. Водночас експерт сумнівається, що такий підхід піде на користь двостороннім відносинам. «Фокусування уваги на Тимошенко може стати хибним сигналом: мовляв, йдеться лише про Тимошенко і її треба звільнити у будь-який спосіб», - каже берлінський політолог. За її словами, йдеться не про Тимошенко, а про дотримання принципів правової держави взагалі.

Сьюзен Стюарт наголошує, що справа Юлії Тимошенко стала для Заходу уособленням правової сваволі в Україні. «Гадаю, нині європейські партнери глибоко розчаровані. Адже від самого початку процесу над Тимошенко європейські лідери неодноразово наголошували, що вважають процес політичним. Янукович запевняв, що розуміє їх. Однак, вочевидь, він так і не зрозумів», - зауважує експерт.

Співпраця замість інтеграції

Стюарт виступає за те, аби до кінця року сторони парафували Угоду про асоціацію між Україною і ЄС, як і планувалося раніше. «Офіційно констатувавши успішне завершення переговорів про Угоду, Євросоюз і Україна мають домовитися щодо зобов´язань, які Києву слід виконати як передумову ратифікації документу Європарламентом і парламентами країн ЄС. Йдеться, зокрема, про те, щоб унеможливити політичні судові процеси, такі як процес над Тимошенко», - каже Сьюзен Стюарт.

Попри спільні інтереси, Європейський Союз і українська влада по-різному бачать сенс підписання Угоди про асоціацію. «Над текстом Угоди про асоціацію працювали не один рік, текст практично погодили. Але зрештою стало зрозуміло, що у цей текст сторони вкладають зовсім різні значення. З огляду на те, що партнери практично розмовляють різними мовами, нині здається, що плани Києва і Брюсселя були надто амбітними. Тепер доведеться робити декілька кроків назад і шукати зближення на більш реалістичних засадах», - каже Сьюзен Стюарт. За її словами, доки Україна не дасть дієвий сигнал, що поділяє європейські цінності, йтиметься не про «європейську інтеграцію», яку у Києві називають пріоритетом, а про «співпрацю між Україною і ЄС».

Що означає «зробити декілька кроків назад»? Зі слів берлінського експерта, замість амбітних планів на майбутнє у співпраці між Україною і ЄС знову ключове значення відводитиметься виконанню Києвом зобов’язань у межах Ради Європи та ОБСЄ щодо захисту свободи слова, виборчих прав громадян, дотримання засад правової держави. «У Брюсселі дивитимуться, чи виконує Київ ці зобов’язання і у залежності від цього ухвалюватимуть рішення про рівень співпраці», - каже Стюарт.

Автор: Євген Тейзе
Редактор: Захар Бутирський