Інтерв'ю DW
22 квітня 2019 р.DW: Пані Гомеш, Ви були спостерігачкою на цих виборах в Україні. Які ваші враження від всього процесу?
Анна Гомеш: Думаю, що це був прозорий та конкурентний виборчий процес. Українські громадяни добре усвідомлювали, що роблять, віддаючи таку серйозну більшість голосів за Володимира Зеленського. І нас це не має дивувати, адже вже у першому турі пан Зеленський лідирував, а усі опитування вказували на його перемогу. І він таки виграв з упевненою перевагою.
Чим ви для себе пояснюєте ці результати?
Людям набридла корупція, пов'язана з олігархічними схемами, вони прагнуть змін. Для виборців Порошенко означав продовження тої ж олігархії у владі. А люди прагнуть змін, хочуть позбутися корупції. Тому вони і вийшли на Майдан п'ять років тому. Вони і тоді вимагали верховенства права, вимагають його і нині. І думаю, що саме тому вони й обрали пана Зеленського. Хоча я знаю, що до нього є багато запитань, на які він тепер муситиме дати відповідь. Але він уже дав дві головні обіцянки: покінчити з корупцією та спробувати завершити війну, яка є результатом російської агресії на Донбасі та у Криму.
Звісно, ми ще мусимо побачити його команду, відповідальну за розроблення політичного курсу. Але багато людей під час голосування казали нам, що принаймні Зеленський дає їм надію, тоді як Порошенко означав продовження старого: бідності, корупції. Через усе це 5-7 мільйонів українців за останні 5 років були змушені залишити країну.
Заради справедливості слід сказати, що й про зв'язки Зеленського з олігархами, зокрема, з Ігорем Коломойським, говорять теж чимало..
Саме тому я і хочу подивитися на його дії. Ми, у ЄС, дуже підтримували процес реформ в Україні і мені дуже не хотілося б бачити зриву цього процесу. Тому нам треба буде уважно стежити за тим, що відбуватиметься, як Зеленський виконуватиме обіцянку покінчити з олігархічною системою, маючи за спиною пана Коломойського, якого він називає лише "бізнес-партнером". Але чітко зрозуміле одне: його обрано президентом України, а не пана Коломойського. Він президент, він має повну легітимність і має виконати обіцяне. І звичайно, що його дії оцінюватимуть не лише українці, але й усі партнери України у міжнародній спільноті. Усі дивитимуться, чи він виконує обіцянку або ж стане прислуговувати інтересам олігарха пана Коломойського.
І як західні партнери тут можуть допомогти?
Ми справді можемо зробити набагато більше для того, щоб допомогти Україні позбутися корупції. Ми дуже добре знаємо, що статки олігархів, одержані незаконними шляхами, ховаються у європейських країнах, у європейському майні. У Великобританії, Німеччині, Австрії, Нідерландах, можливо, і в Португалії. І ми маємо допомогти сміливим українським громадським активістам, які змогли відшукати заховані у європейських країнах статки. Ми могли б допомогти не лише в поверненні цих статків, але й у тому, щоби ці особи опинилися під санкціями, якщо їхні статки нажиті незаконним шляхом.
А за курс України на європейську інтеграцію у вас спокійне серце?
За цим дуже пильно стежитимуть. Не лише у Євросоюзі, але й у самій Україні. І не варто цього недооцінювати. Звісно, коли українці голосували за нього (Володимира Зеленського - Ред.) і його обіцянку завершити війну, це не означає, що вони хочуть здатися Росії. Зовсім ні. І якби Зеленський пішов таким шляхом, то дуже скоро наразився б на опір самих українців. Думаю, що українці горді. Вони розуміють, що стали жертвами агресії, але при цьому не бажають підкорятися Росії.
До слова, у Москві вже сигналізували готовність до діалогу із новим президентом України. Чого варто очіуквати на цьому напрямку?
Так, але усе тут залежить не лише від Росії, а й від нового українського президента. За Путіна Росія проводила агресивну політику постійного приниження України, втручання за допомогою пропаганди з метою позбавлення України легітимності. І досі вони зберігають амбіції контролювати Україну. Але це абсолютно не відповідає настроям українців, судячи з того, що я сама чула. Тому пан Путін може сподіватися, що пан Зеленський у нього в кишені. Це може йому вдатися, або ні - ризик у тому, що ситуація може погіршитися. Але сподіваюся, що здоровий глузд усе ж переможе.