Східне партнерство "плюс" в обмін на реформи
15 листопада 2017 р.Європарламент закликав надати нової динаміки у відносини зі своїми східними сусідами. Про це йдеться у рекомендації до саміту Східного партнерства, ухваленій на засіданні Європарламенту (ЄП) у середу, 15 листопада. З 680 депутатів за резолюцію проголосували 519, проти – 114 депутатів.
Сам саміт має відбутися у Брюсселі 24 листопада. Він збере керівництво ЄС та шести країн Східного партнерства - України, Грузії, Молдови, Білорусі, Азербайджану та Вірменії. Ця ініціатива була запущена у 2009 році з метою наблизити ці країни до ЄС. З того часу набули чинності угоди про асоціацію з трьома з них - Україною, Грузією та Молдовою. Попередній саміт провели у 2015 році в Ризі.
Східне партнерство "плюс"
Надати нової динаміки Східному партнерству - ця тема звучала у багатьох виступах. Однією з можливостей цього не менш часто називали принцип "більше за більше, менше за менше". Тобто, ті країни, які більше роблять на європейському шляху, отримуватимуть більше. Ті ж, хто робить менше, і отримуватиме, відповідно, менше. Одна з двох авторів резолюції Лайма Люсія Андрікієне зауважила: "Ми маємо зосередити наші ресурси набагато більше на тих країнах Східного партнерства, які зробили суттєвий прогрес на європейському шляху".
Реалізацією цього принципу має стати так зване Східне партнерство "плюс". У резолюції Європарламенту цю модель хочуть запропонувати тим з трьох країн, котрі продемонструють успіх на шляху впровадження угод про асоціацію. "Це у підсумку може привети до вступу до митного союзу, енергетичного союзу, цифрового союзу і Шенгенської зони", - наголошується в тексті резолюції. Називаються і заходи, які можна було б здійснити вже найближчим часом: наприклад, скасування роумінг-тарифів між партнерами та ЄС.
Інвестиції
Однією з важливих складових Східного партнерства "плюс" є інвестиції. У резолюції парламентарі закликали Євросоюз створити трастовий фонд для України, Грузії та Молдови. "Цей трастовий фонд повинен зосередитися на приватних та публічних інвестиціях, особливо в соціальну та економічну інфраструктуру", - йдеться у документі. Також говориться про донорську конференцію для України.
Як наголошував раніше співавтор резолюції, соціал-демократ з Німеччини Кнут Флекенштайн в інтерв'ю DW, без реформ не буде жодних додаткових грошей. У резолюції справді чітко вказано, що на подальші переваги можна розраховувати лише після виконання певних умов. Як пояснила Андрікієне, інвестиції мають піти не на збагачення олігархів, а на підтримку "звичайних людей".
Політична позиція
Ухвалена в середу резолюція не має зобов'язувальної сили, однак вона представляє політичну позицію Європарламенту. Матті Маасікас, заступник глави МЗС Естонії, яка нині головує в Раді ЄС, зауважив, що донесе рекомендації депутатів до колег у Раді.
Виконавчу ж гілку ЄС на дебатах представляла єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом. Вона теж повторила заклик про те, що Східне партнерство варто наповнити новим життям, але потім вона швидко перейшла на 20 результатів, яких планується досягти до 2020 року в рамках цієї ініціативи. Зокрема, вона сказала про "прокладання шляху до зниження тарифів роумінгу".
Очікувано депутати з проєвропейських фракцій говорили на підтримку резолюції. В Європейській народній партії наголосили на чітких вимогах. Соціал-демократи звертали увагу на соціальний аспект партнерства і закликали зосередитися не на тому, скільки грошей витрачає ЄС, а наскільки він виграє від стабільності у східних сусідах.
З цього одностайного у головних питаннях хору традиційно випадали євроскептики. Так, депутат від Великобританії Реймонд Фінч з євроскептичної партії UKIP заявив, що в рамках Східного партнерства ЄС насправді "пропонує політичне підкорення Брюсселю". Лейтмотивом виступів депутатів від французького Національного фронту стало те, що погіршення відносин між ЄС та Росією не є в інтересах країн Східного партнерства. У своїх виступах вони намагались переконати, що прихованою метою ЄС є зруйнувати політичні й економічні відносини між Києвом та Москвою.
Суперечка навколо перспективи членства
З іншого боку, представниця Зелених з Німеччини Ребекка Гармс закликала "тримати двері у Євросоюз відчиненими". Адже без цієї перспективи важче здійснювати реформи. На думку Гармс, реформи у країнах Східного партнерства здійснюються в суттєво важчих умовах, ніж це було в країнах Балтії чи Центрально-Східної Європи.
Польський депутат Даріуш Росаті також виступив за те, аби дати таку можливість країнам, які демонструють амбіції приєднатися до ЄС. Чи не єдиною прямою суперечкою між двома депутатами стала реакція на це Джеймса Карвера з UKIP. Британець, який назвав рішення про Brexit мудрим, закинув ЄС "неоколоніалістські амбіції". "Тепер же у вас є і ці сили оборони - військова сила, якої ви так давно хотіли", - додав він, очевидно, маючи на увазі рішення 23 держав ЄС приєднатися до оборонної ініціативи PESCO, про яке стало відомо напередодні. На такі слова британського депутата його польський колега відповів: "У ЄС ніколи не було ідеї стати колоніальною силою - звісно, на відміну від Сполученого Королівства", - сказав Росаті.
Також депутати відреагували на інформацію про запрошення президента Білорусі Олександра Лукашенко до Брюсселя. Литовський депутат від фракції лібералів Пятрас Ауштрявічюс назвав такий крок "критичною помилкою". А його співвітчизниця Андрікієне сподівається, що Лукашенко використає цю "рідкісну можливість", аби довести наближення його країни до ЄС.
(Поки що) не історія успіху
Охочих виступити депутатів виявилося кілька десятків. У підсумку дебати тривали майже дві години. Кнут Флекенштайн навіть пожартував: дебати затягнулися настільки, що зала майже остаточно спорожніла. "Східне партнерство для мене і до сьогодні не є історією успіху", - застеріг при цьому Флекенштайн. Однак він висловив упевненість, що "це стане видатною історією успіху", якщо ті, хто обіцяє реформи, справді втілюватимуть їх у життя, а ЄС не буде багато обіцяти, а натомість виконуватиме обіцяне.
Своєю чергою, Андрікієне зауважила, що якщо саміт не покаже чіткого бачення майбутнього Східного партнерства, а підсумкова декларація не міститиме нічого справді нового, то це продемонструє "нездатність Євросоюзу відповідати на виклики, які перед ним постають".