Європейська преса: В падінні рубля винен Путін

Російська національна валюта продовжує знецінюватися. Протягом вівторка, 16 грудня, вартість одного долара США сягала 80 рублів, вартість євро - 100 рублів. І це попри такий радикальний захід Центрального банку РФ як підвищення ключової ставки з 10,5 відсотка до 17 відсотків. Коментуючи цю тенденцію, німецьке видання Südwest Presse пише, що причина падіння рубля криється не лише в санкціях Заходу та падінні цін на нафту:

"Цілком очевидно, що Росія сама вже не вірить власній валюті. Так само, як і економічній політиці Кремля, який проповідує ринкові реформи, а практикує державний монополізм. (…) Росія озброюється та перетворюється на імперію, але її інфраструктура занепадає, потерпають промисловість та освіта", - зазначається у коментарі Südwest Presse.

Ще конкретніше винуватця девальвації рубля називає Rheinische Post з Дюссельдорфа:

"Справжній відповідальний за драматичний спад рубля сидить у Кремлі. Володимир Путін роками нехтував створенням рамкових умов для розвитку сучасної економіки. Майже в усіх сферах він робив цілком протилежне до того, що варто робити, аби країна стала привабливою для інвесторів. Остаточно зруйнувала російську репутацію анексія Криму та неоголошена війна, яку Росія веде у Східній Україн. Хто тепер повірить, що Росія є надійним міжнародним партнером? Криза рубля насправді є кризою політичної довіри. Вона є ціною за авантюру Путіна", - наголошує Rheinische Post.

Натомість близька до угорського уряду Віктора Орбана будапештська щоденна газета Magyar Nemzet вважає винуватцем Вашингтон:

"США більше не хочуть спостерігати за тим, як Путін (…) не лише говорить про захист російських інтересів, але й відповідно діє. Спершу Вашингтон, не терплячи заперечень, примусив слідувати єдиним курсом тих, хто коливався щодо санкцій проти Росії, в першу чергу Берлін. (…) Вже давно йдеться не про Україну, а про те, щоб поставити Росію на коліна", - пише Magyar Nemzet.

Німецьке видання Stuttgarter Zeitung вказує, у свою чергу, на відсутність економічних реформ у РФ:

"Росії не вдалося зробити якісний стрибок від експортера ресурсів до виробника високотехнологічної продукції. Половина підприємств, як і раніше, належать державі. В нагороду за лояльність на них багатіють друзі Путіна. Це система, яка раніше чи пізніше доходить своєї межі. А в кризі радше раніше. (…) Критичні експерти радять радикальний метод, щоб подолати стагнацію в реформах. Проте не вірять, що Путін до нього вдасться: хто відмовляється від економічної монополії, втрачає скоро також і політичну", - вважає корреспондентка Stuttgarter Zeitung.

Сигнали внутрішнього конфлікту в Росії

Іспанська El Mundo попереджає про загрози знецінення рубля. "Обвал російської економіки приховує в собі геополітичні небезпеки. Таке падіння курсу, як у рубля, не може витримати жодна економіка. Вже навіть піднімають питання, чи треба Росії призупинити обслуговування державного боргу. (…) Ніхто не знає, як Путін відреагує, якщо президент США Барак Обама накладе нові санкції. Знижені ціни на нафту стали в пригоді підприємствам західних економік. Проте вони можуть мати неприємні політичні наслідки для Європи та всього Заходу", - попереджає El Mundo.

Британська газета The Guardian вказує на незвичність заяв російських високопосадовців, зокрема, заступника голови Центробанку РФ Сергія Швецова. "В той час як росіяни спостерігали за тим, як їхні збереження втрачають дедалі більше реальної вартості, розпочалася нетипово гірка полеміка між чиновниками на високих посадах. В системі, де громадська незгода є рідкістю, такі сплески гарячкових спроб ухилитися від провини за різке падіння рубля були знаком того, наскільки серйозною є напруга", - зауважує The Guardian.