Європейська преса

Ліберальна словацька газета SME пише, що зруйнована на довгу перспективу атмосфера довіри Заходу для Росії є більш небезпечним, аніж короткострокові санкції:

"Санкції Заходу, може, й не доводять Путіна до безсоння, але Росії бракуватиме інвестицій, які нині уходять, оскільки режим відкрив своє справжнє обличчя. Путін виграв Крим, який, утім, буде лише тягарем для російської економіки. Проте фундаменту влади Путіна в довгостроковій перспективі загрожуватиме те, що він втратив довіру Заходу як передбачуваний партнер."

Консервативне паризьке видання Le Figaro коментує реакцію європейців на анексію Криму Росією:

"Щоб заспокоїти ситуацію, Захід може сприяти діалогу між Києвом та Москвою та добиватися широкої автономії російськомовного населення на сході України. Також, щоб не втратити свій вплив, Захід має допомогти новому урядові в Києві. Путін, щоправда, виграв перший раунд, але може набагато більше програти від наслідків "холодної війни", оскільки вона ослабить російську економіку. Побіжно він зробив послугу і європейцям - вони нарешті збагнули, що треба зменшувати залежність від російських енергетичних поставок."

Про можливі наслідки кримської кризи пише віденська газета Der Standard:

"Путін іде так далеко, як йому дозволяють. Завдяки своєму владному інстинкту він вловлює кожну слабинку свого супротивника та безжально її використовує. Те, що Європейський Союз зі своєю "м'якою силою" має погані карти в цій грі, це - очевидно. Військова опція виключена, це німецька канцлерка дала недвозначно зрозуміти. Поетапний план санкцій ЄС - реалістична відповідь, яка залишає відкритими шанси для дипломатії. Але безкоштовний сир - лише в мишеловці. День розплати настане. Напевно, вже скоро - коли Путін після кримського тріумфу візьметься за східну Україну. Тоді ЄС мусить вдатися до суворіших санкцій та рахуватися із російськими контрзаходами, як-от зменшення поставок газу та їх подорожчання. Це відчують на своєму гаманці громадяни спільноти."

Паризька газета Le Monde так коментує анексію Криму Росією:

"У підсумку: вдруге після Грузії у 2008 році Росія силовими методами переписала кордони континенту, не поплатившись за це. Це зобов'язує європейські країни щонайменше до того, щоб нині солідарно виступати на боці Києва. Через свою історію й склад населення Крим має яскраво виражений російський характер. Проте насильницький переворот залишається насильницьким переворотом, навіть якщо його постфактум благословили референдумом. Факти промовляють брутально простото: Росія відібрала в України право вільно обирати свого економічного партнера та покарала Київ тим, що силою приєднала до себе частину української території."

Щодо промови російського президента Путіна з нагоди анексії Криму до РФ польська ліволіберальна Gazeta Wyborczaу середу пише:

"Із анексією Криму Путін веде себе наче "хрещений батько". Він оголосив Росії та світу: на цьому папері буде або ваш підпис, або ваші мізки…У своїй промові Путін заявив те, що думає: що його режим почувається абсолютно безкарним і що він робитиме що йому заманеться. Крим - то лише перший крок в його мріях про панування…Президент такої нині могутньої, хоч і самотньої, Росії проторував шлях конфронтації з рештою світу."