Таємничість чи прозорість?

За повідомленням впливової мюнхенської газети Süddeutsche Zeitung, голова ЄЦБ Маріо Драґі розмірковує над тим, щоби таємні досі протоколи засідань керівної ради стали надбанням громадськості. Для інших впливових регуляторів це не в новинку - протоколи засідань Федеральної резервної системи США або Банку Англії вже давно оприлюднюють за кілька тижнів опісля. Натомість у ЄЦБ гриф "таємності" на ці протоколи накладають строком на 30 років.

У цьому полягає особливість ЄЦБ. "Дискусії там набагато важчі, адже замішані інтереси різних країн", - пояснює голова Інституту фінансів і менеджменту при університеті Кельна Томас Гартманн-Вендельс.

Убезпечення від ганьби

Рішення засекречувати на 30 років протоколи засідань ухвалили ще під час заснування ЄЦБ 1998-го року. Воно переслідувало мету максимального усунення вірогідності відстоювання національних інтересів членами ради під час ухвалення таких важливих рішень, як підняття чи зниження, приміром, процентних ставок. Засекречення протоколів мало додати їм певного відчуття захисту, каже старший економіст у німецькому Commerzbank Йорґ Кремер. "Мета полягала в тому, щоби представників національних банків вдома не ганьбили за ухвалення рішень, коректних у межах європейських інтересів, але, можливо, непопулярних з національної точки зору", - пояснює він.

Втім, цей аргумент після трансформації ЄЦБ сьогодні вже себе віджив, наголошує Кремер і додає, що сьогодні у Франкфурті-на-Майні, де розташована штаб-квартира регулятора, ухвалюють набагато комплексніші рішення. "Банк дедалі частіше підтримує економіки периферійних країн єврозони. Національні банки ввіряють свої інтереси членам ради ЄЦБ. Але якщо це так, то й громадськість має право знати про те, хто і що відстоює і за допомогою яких аргументів", - каже Кремер.

На шкоду дискусіям?

Професор Гартманн-Вендельс, натомість, ставиться до цієї тези скептично. Він вважає, що хутке оприлюднення протоколів засідань піде на шкоду дискусіям всередині ЄЦБ. Врешті-решт ніхто не хоче додавати ринкам причин для паніки. "Якщо ці протоколи оприлюднять, члени ради вже не матимуть змоги настільки ж відкрито все обговорювати. Тоді б й ухвалені рішення ставили б під питання".

Останній великий диспут стосувався рішення купівлі державних облігацій країн, що загрузли в боргах. Голова ЄЦБ Драґі після голосування повідомив, що в рішення знайшовся один противник. Хоча він не став називати його імені, всім було зрозуміло, що йдеться про Єнса Вайдманна, голову німецького Бундесбанку. Гартманн-Вендельс вважає, що швидке оприлюднення протоколу по-суті стало б для Вайдманна надіванням намордника. "Гадаю таким чином прагнули послабити його критику", - вважає він.

Натомість Йорґ Кремер вважає це абсурдом. "Єнса Вайдманна цим не приглушити, а навіть навпаки. Кожен зміг би прочитати в протоколі, хто відстоював яку позицію", - переконує економіст.

Кремер звертає увагу на те, що свою незгоду із купівлею державних облігацій Бундесбанк висловлював цілком відкрито, навіть випустивши з цього приводу окремий прес-реліз. "Атмосферу засідань і без того можуть відчути професійні оглядачі. Але тут ідеться про відкритість інформації для громадськості. Саме тому я вважаю оприлюднення протоколів слушною ідеєю", - наполягає Кремер.

Офіційно у ЄЦБ ще не підтвердили того, чи справді вони збираються оприлюднювати протоколи засідань. Речник ЄЦБ сказав лише, що відповідне рішення має ухвалити рада ЄЦБ звичайною більшістю голосів.