"Горизонт-2020": Європейські гранти для науковців

Наукові обміни, контакти з європейськими колегами, більше можливостей для втілення наукових проектів та інноваційних розробок - перед українськими вченими відкрилися нові перспективи завдяки угоді, яку Україна підписала наприкінці березня з Євросоюзом. Підписанням цього документа Україна приєдналася до програми підтримки досліджень та інновацій "Горизонт-2020", яка діятиме до 2020 року.

Переваги нового статусу

Україна вже не вперше приєднується до програм ЄС у сфері науки, однак раніше вона могла брати в них участь тільки в статусі третьої країни. Завдяки чинній угоді про асоціацію з ЄС Україна стала асоційованим учасником "Горизонту-2020". Після того як договір щодо програми ратифікує Верховна Рада, цей статус надасть українським ученим кілька важливих переваг, розповіла DW директорка Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки та технологій Олена Коваль.

На її думку, головна перевага - можливість впливати на тематику конкурсів, на які приймаються грантові заявки. Українські експерти зможуть брати участь у роботі дорадчих груп і програмних комітетів Єврокомісії - "пропонувати європейським колегам тематику майбутніх конкурсів "Горизонту" і впливати на те, під яку тематику досліджень будуть формуватися бюджети програми", каже Коваль. Бюджет "Горизонту" на 2014-2020 роки становить близько 70 мільярдів євро.

Друга перевага - більше можливостей пошуку закордонних партнерів. Щоб подавати заявки на конкурси "Горизонту-2020", університетам та науково-дослідним установам необхідно формувати консорціуми з щонайменше трьох юридичних осіб із різних країн. Українським ученим буде легше знаходити партнерів: вони зможуть входити до консорціумів як одна з трьох обов'язкових сторін, каже Олена Коваль. Окрім того, українські науковці зможуть подавати більше грантових заявок. Треті країни допускаються до участі не в усіх конкурсах програми, натомість асоційовані члени конкурують нарівні з державами Євросоюзу.

Попит зростатиме, але навичок ще бракує

За словами Коваль, до центру, який вона очолює, вже звертається більше науковців, зацікавлених у європейській програмі підтримки. Обсяг фінансування проектів за програмою "Горизонт-2020" може сягати десятків мільйонів євро залежно від тематики й очікуваних результатів проекту, зауважує вона.

Щоправда, дається взнаки той факт, що українські вчені часто не мають досвіду написання грантових заявок і налагодження контактів із закордонними колегами. За попередніми результатами перших конкурсів програми "Горизонт-2020", за участі України було подано 174 пропозиції. Грантову підтримку отримають небагато - понад 20 проектів.

Олена Коваль закликає зацікавлені наукові установи звертатися до Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки та технологій та мережі національних контактних пунктів, створених у низці українських ВНЗ та дослідницьких установ за напрямами "Горизонту-2020". Їхнє завдання - інформувати й консультувати науковців про можливості європейської програми. "Установи можуть звертатися до нас із будь-яких питань. Ми можемо проглянути грантову заявку і надати рекомендації, допомогти виправити помилки", - резюмує вона.

Брак автономії для університетів

Конкуренція за європейські гранти величезна, зауважують в Івано-Франківському національному університеті нафти і газу. Однак групу з десяти науковців під керівництвом професора кафедри технічної діагностики та моніторингу Максима Карпаша це не спиняє. Учені вже подавали заявки за попередньою програмою ЄС для підтримки науки і виграли грант на виконання проекту у сфері енергоефективності.

"Звісно, ми плануємо і надалі подавати проекти - чотири-п'ять заявок на найближчий рік-півтора по тих конкурсах, які вже оголошені. Підписання угоди по асоційоване членство дає можливість податися на більше конкурсів", - розповів DW Максим Карпаш. Водночас він звертає увагу на суттєву проблему, яка постає перед державними університетами після здобуття грантів: брак фінансової автономії для розпорядження грантовими коштами.

Державні університети повинні здійснювати фінансову діяльність через Державну казначейську службу України, відкривши реєстраційний рахунок. Для цього потрібно зібрати купу документів. Бюрократичні процедури нерідко тривають місяцями. Це гальмує роботу, нарікає професор.

Ухвалені торік зміни до закону "Про вищу освіту" дозволяють університетам для здійснення міжнародних проектів відкривати рахунки в комерційних банках, але де-факто ця норма не виконується. В міністерстві економіки на прохання університету роз'яснити процедуру, за якою можна це зробити, відповіли, що процедури немає і потрібно чекати пояснень, каже Карпаш.

"Цього роз’яснення ми чекаємо вже півроку від моменту набуття чинності закону про вищу освіту. У багатьох університетах це відбиває бажання займатися такими проектами - це довго, дорого і дуже складно", - резюмує науковець. На його думку, фінансова автономія для університетів "суттєво спростила б життя" і керівництву університетів, і українським ученим, які бажають розвивати науку за європейської підтримки.