Одностороннє скасування мит

Україна вже починає користуватися привілеями безмитного режиму з Євросоюзом, хоча відповідна частина угоди про асоціацію з ЄС ще офіційно не підписана. Євросоюз протягує Києву руку допомоги у вигляді одностороннього безмитного режиму. Адже українська економіка перебуває у катастрофічному стані: багатомільярдна заборгованість, корупція та зростання цін. Утім, в економістів є серйозні сумніви, чи це допоможе.

"ЄС запровадив ці односторонні полегшення, оскільки хоче надати підтримку нинішньому урядові України", - заявила в інтерв'ю DW речниця єврокомісара з питань торгівлі Карела де Ґухта. Відповідне рішення ухвалили міністри закордонних справ ЄС 14 квітня. Євросоюз планує надати українським імпортерам тимчасові митні привілеї. Вони діятимуть поки лише п'ять місяців - з 1 червня до листопада нинішнього року. В цей період близько 98 відсотків митних зборів, які до цього часу були встановлені на український експорт до Євросоюзу, буде скасовано або зменшено.

Україні, зі свого боку, не потрібно полегшувати умови доступу на ринок для європейської продукції. Єврокомісія розраховує, що загальний зиск українських виробників завдяки безмитному режиму становитиме приблизно 500 мільйонів на рік. Однак, як вже повідомлялося, пільги діятимуть менше року.

Левова частка пільг припаде, за прогнозами Єврокомісії, на український аграрний сектор. Вони торкнуться зернових, а також свинини, яловичини та курятини. Мета цього одностороннього скасування мит країнами ЄС – покращити економічну ситуацію в Україні. Водночас очікується, що від дії безмитного режиму постраждають підприємства Євросоюзу, які пропонують аналогічну продукцію. Окремі німецькі сільгоспвиробники ще у середині квітня почали бити на сполох, побоюючись "напливу дешевих яєць" з України. У Брюсселі в цьому зв'язку кажуть про існування механізмів моніторингу та захисту європейських ринків, але детальніше про них ніхто не розповідає.

Питання конкурентоспроможності

Якщо проаналізувати статистичні дані щодо українського експорту до ЄС, то стає очевидно основна проблема української економіки – нестача конкурентоспроможної продукції. "Високоякісну технологічну продукцію імпортують із Заходу, а енергію – з Росії", - каже Райнер Швайкерт з Інституту світової економіки у Кілі. "Також експортують сільськогосподарську продукцію, сталь і сировину, проте ніякої багатогалузевої продукції з технологічним вмістом",- пояснює вчений.

Сальдо торговельного балансу України з Європейським Союзом є негативним. За минулий рік Україна продала до країн Євросоюзу товарів на близько 14 мільярдів євро, отримавши товарів на 24 мільярди євро. Ці показники лишилися незмінними з 2007 року.

Безмитний режим буде вигідний, перш за все, тим фірмам, які вже експортували товари із єврозони. Існують європейські стандарти гігієни та обробки сільськогосподарської продукції. Експортери мають довести відповідність стандартам, продемонструвавши знак якості. Однак тільки кожне десяте сільськогосподарське підприємство в Україні має необхідні сертифікати.

Єврокомісія вбачає у безмитному режимі передвісника запланованої Угоди про зону вільної торгівлі з Україною (DCFTA-Deep and Comprehensive Free Trade Agreement). Ця угода мала бути підписана ще у листопаді 2014 року в межах Угоди про асоціацію. Тодішній президент Віктор Янукович ухвалив рішення не підписувати цю угоду, щоб не дратувати Росію. Це стало причиною початку протестів на Майдані, які призвели до повалення української влади.

Планування угоди про безмитний режим

Минулого тижня президенти Росії, Казахстану та Білорусі створили Євразійський економічний союз. Досі невідомо, коли і чи взагалі відбудеться підписання Україною безмитної угоди з Євросоюзом. Проте Райнер Швайкерт не вважає цю угоду гарантією швидкого економічного оновлення країни: "Щоб використати угоду про вільну торгівлю з ЄС, потрібен доступ до (європейського – ред.) ринку та конкурентоспроможність. І цього важко досягти за один-два роки."

При цьому аби економіка запрацювала із максимальною ефективністю, нове українське керівництво повинно подолати корупцію та зменшити вплив олігархів. "Олігархи завжди могли розраховувати на те, що з органами влади можна домовитись і не платити податки", - каже український економіст Борис Кушнірук.

Андреас Бекер, Маргарита Кіракосян