Євросоюз у роздумах: як бути з палестинською державністю
19 вересня 2011 р.Палестинці до цього кроку готувалися заздалегідь. Озброївшись гаслом "Палестинське право - членство в ООН" представники автономії об’їздили світові столиці у намаганні заручитися підтримкою напередодні історичного голосування в ООН. У понеділок в Нью-Йорку засідатиме 66-а Генеральна Асамблея ООН. Вже наступного дня після відкриття голова Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас збирається внести заявку про набуття повноправного членства в ООН у якості 194-ї держави-члена. Яким буде голосування з цього приводу - досі важко спрогнозувати. Заявка палестинців - неабиякий головний біль для дипломатів та юристів.
Два табори
Країни-члени ООН поділилися на два табори: з одного боку держави Південної Америки, Африки та арабського світу прагнуть підтримати палестинців у їхньому прагненні проголосити суверенність. За словами Аббаса його заявку готові підтримати 126 країн. Серед них може бути й низка країн ЄС: зокрема Бельгія, Греція, Ірландія, Іспанія та Португалія. Франція готова підтримати цю заявку, якщо доти не буде досягнуто прориву на мирних переговорах з ізраїльтянами.
В іншому таборі - Сполучені Штати. Вашингтон послідовно закликав до розв’язання конфлікту, базуючись на принципі "дві держави - для двох народів". Цієї мети сторони мали досягти на переговорах ціною обопільних компромісів і аж ніяк не унаслідок голосування в ООН. Білий Дім вже дав зрозуміти, що збираються скористатися своїм правом вето у Раді Безпеки ООН. Крім того, проти одностороннього проголошення державності зараз виступають Великобританія, Нідерланди, Італія та Чехія.
До цього табору можна додати і Німеччину, яка вже застерегла палестинців від односторонніх кроків. Під час свого турне країнами Близького С ходу міністр закордонних справ Ґідо Верстервеллє підтвердив прихильність принципу "двох держав для двох народів", про що має бути домовлено за столом переговорів. Вирішальним аспектом є те, що саме може допомогти зрушити мирний процес з мертвої точки. Німеччина тут має зважати й на особливі взаємини, які має з Ізраїлем, тим більше, що уряд у Єрусалимі виступає рішуче проти одностороннього проголошення незалежності Палестини.
Вплив Берліна
Міністр закордонних справ Жан Ассельборн попередив Німеччину, що Палестина не може вийти з нью-йоркської зустрічі "з порожніми руками". В інтерв’ю радіостанції Deutschlandfunk він зазначив, що Євросоюз має дати зрозуміти Ізраїлю, що незговірливість Єрусалима не знаходить підтримки у світі. Тож завдяки впливу, який має Німеччина, ЄС може ефективно вплинути і на позицію ізраїльського уряду з тим, щоби її змінити.
Німеччина, натомість, воліла б бачити скоординовану та узгоджену загальноєвропейську позицію з цього питання. Але її не буде, бо ЄС і сам не може визначитися, коли хтось з країн-членів підтримує заявку палестинців, а інші країни виступають проти. На початку місяця Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, яка тримає чергове президентство у Євросоюзі, сказав під час зустрічі з колегами з інших країн спільноти, що ЄС визначиться зі своєю позицію лише тоді, коли заявку до ООН таки буде подано. До того часу він закликав не спекулювати цією темою намарно.
В індивідуальному порядку
Швидше за все, якщо вірити втаємниченим дипломатичним джерелам, ЄС вийде з тимчасовою позицією. Відповідальна ж за зовнішню політику спільноти Кетрін Ештон дала зрозуміти, що країни-члени ЄС мають в індивідуальному порядку виробити свою позицію щодо палестинської незалежності. ЄС може, натомість, погодитися на підвищення статусу палестинського представництва в ООН. Наприклад підвищення статусу спостерігача як "не члена організації". Подібний статус має Ватикан.
Поки уряди європейських країн роздумують над своїм ставленням до палестинської державності, населення трьох найбільших країн ЄС вже визначилося. Згідно з дослідженням британського Інституту вивчення громадської думки, 76 відсотків німців підтримують ідею створення незалежної палестинської держави, у Франції - 69 і 59 відсотків у Великобританії.
Автор: Наомі Конраді, Дмитро Каневський
Редактор:Володимир Медяний