З ризиком для життя
18 серпня 2013 р.Обличчя, скривлені від болю, стиснуті кулаки, кров, бинти і сльози... Ці кадри з Каїра шокують навіть на відстані тисяч кіломертів. Репортаж з самої гущі подій є елементом високих стандартів роботи світових медіа. Але це іноді дорого обходиться.
Міжнародна організація "Репортери без кордонів" нарахувала вже чотирьох журналістів, що стали жертвами останньої хвилі протистояння, починаючи із ліквідації наметового містечка прихильників екс-президента Мурсі.
Серед них - британський оператор Мік Дін британського телеканалу новин Sky News та журналістка Хабіба Ахмед Абд ель-Азіз, яка працювала у газеті Xpress, що виходить в Об'єднаних Арабських Еміратах. Діна було вбито снайперським пострілом, коли він знімав кадри про сутички правоохоронних сил та прибічників Мурсі на площі довкола мечеті Рабаа-аль-Адавія у Каїрі. Журналістка з ОАЕ також загинула від снайперського пострілу. Хто саме стріляв, визначити неможливо, вважає Кристоф Дреєр, речник німецького філіалу "Репортерів без кордонів". Організація вимагає розслідувати ці смерті.
За даними державної єгипетської газети Al-Akhbar, її журналіста Ахмеда Абедля Гавада було вбито під час перебування в одному з наметових містечок прихильників Мурсі. Така ж доля спіткала фоторепортера Мосааба ель-Шамі.
У Єгипті журналістам постійно заважають виконувати свою роботу або ж погрожують. Фотографу газети "Єгипет сьогодні" Іману Хілалю, наприклад, начебто погрожували ножем прихильники Мурсі, вимагаючи віддати картку пам'яті фотокамеру. Багатьох журналістів було побито, у тому числі і двох з Франції. У рейтингу свободи слова організації "Репортери без кордонів" Єгипет відійшов на найнижчі позиції. Зараз він посідає 158 місце зі 179.
Журналістів не пропускають
Проблеми вникли і у команди німецького телеканалу ARD на чолі з Фолькером Швенком під час спроби записати інтерв’ю з власником магазину-християном. "Ми знімали його перед його спаленим вщент магазином. Раптом зібралася група людей, яким це не сподобалось", - описав він ситуацію у розмові з Deutsche Welle. За його словами, знімальній групі погрожували, відібрали камеру , а картку пам'яті знищили. Поклали око і на автомобіль. На щастя уся знімальна група повернулася із завдання неушкодженою.
"Зараз нелегко знімати", - каже Швенк. Журналіст розповідає, що коли маєш справу з великим неорганізованим натовпом, завжди є ризик, що настрій людей раптово зміниться і комусь щось не сподобається. Крім того, діють і злочинці, які користаються браком правопорядку. Найменш небезпечною Швенку видалася співпраця з представниками партії "Брати-мусульмани", які професійно опікувалися журналістами і навіть допомагали організовувати інтерв’ю з їхніми представниками. "Ці люди, звісно, ідеологічно "підковані". Це відчувається, але з ними принаймні можна працювати", - каже Швенк.
Робота інших журналістів часто залежить від можливості доступу. Так, кореспондентові Deutsche Welle у Каїрі Маттіасові Сайлеру відмовили у потраплянні до наметового містечка ісламістів. Репортера затримали і обшукали. "У державних газетах пишуть, що журналісти мали вільний доступ під час розгону демонстрації. А насправді все було навпаки", - каже Сайлер.
Не стерти з пам'яті
Окрім фізичної небезпеки, журналістам доводиться поборювати неабияке психологічне напруження. Багатьох журналістів, розповідає кореспондент DW, вразили побачені ними мечеті, що перетворилися на морг. "Для них це стало видовищем, яке вони ніколи не забудуть", - каже Сайлер.
Фолькер Швенк з ARD по-своєму поборює жахіття побаченого. "Набуваєш панцир. Оператори ж кажуть, що через вічко телекамери все стає чорно-білим. А тоді вже не так страшно", - каже він.