Дипломатична дилема

Реакція Європейського Союзу на процеси, що відбуваються у Єгипті, сповнена безпомічності та сумнівів. Верховна представниця Європейського Союзу із зовнішньої політики безпеки Кетрин Ештон відреагувала на насильство вкраїні багатьма, і щоразу гострішими у формулюваннях, заявами. Вона закликала військових "поводитися із максимальною стриманістю", а перехідний уряд - "якомога швидше припинити" надзвичайний стан.

Трохи раніше Ештон зверталася і до демонстрантів із закликом "уникати подальших провокацій та ескалації", а також засудила напади на церкви християнської коптської меншини - це критика, чітко спрямована на адресу "Братів-мусульман". Проте головним адресатом закидів Ештон були єгипетський уряд та військові.

Місія посередництва провалилася

Тим часом представники ЄС у цій ситуації виглядають сторонніми глядачами. Бернардино Леон, посол з особливих доручень ЄС на Близькому Сході, офіційно і надалі намагається долучитися до посередництва у переговорному процесі та врегулюванні конфлікту. Проте його остання спроба, здійснена разом із американським дипломатом Вільямом Бернсом, провалилася. Леон поскаржився на те, що у той час як "Брати-мусульмани" погодилися із запропонованим дипломатами планом, військові цього не зробили, а вже за декілька годин віддали наказ щодо застосування сили.

Таким чином Леон також поклав відповідальність за насильство передусім на перехідний уряд та військових. Президент Європарламенту Мартин Шульц в офіційній реакції на події в Єгипті наголосив на відповідальності влади, котра має "подбати про те, аби усі єгиптяни, незалежно від політичних переконань, могли брати участь у мирних демонстраціях". За його словами, це "обов'язок уряду, знайти мирне і законне вирішення поточної кризи".

Готовності до перемовин немає

Тож на перший погляд видається, що ЄС радше стоїть на боці "Братів-мусульман". Кетрин Ештон також неодноразово вимагала звільнити відстороненого від влади президента Мохаммеда Мурсі. Проте насправді ситуація складніша. Адже ЄС із великою підозрою спостерігав за спробами частини членів руху "Братів-мусульман" ісламізувати Єгипет. Через це критики закидали ЄС лицемірство, мовляв, вони звинувачують військових, таємно симпатизуючи "Братам-мусульманам".

Голова комітету із закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок узагалі не вважає за необхідне обирати між цими двома сторонами конфлікту. "Ми маємо стояти на боці третьої групи, більшості населення, котра виступає за світську державу", - заявив політик у розмові з DW. Проте найбільшою проблемою, за його словами, є те, "що жодна із цих трьох груп - військові, "Брати-мусульмани" або світські групи - не здатні до перемовин одне з одними".

Вестервелле за проведення кризової зустрічі

Унаслідок останньої хвилі насильства у Єгипті ЄС поки не вдається до значних кроків на кшталт заморожування фінансової допомоги. Цього не вимагає жодна із великих країн-членів ЄС. Тільки Данія скасувала дію двох двосторонніх програм допомоги країні у розмірі 30 мільйонів євро.

Ельмар Брок також не радить використовувати допомогу як важіль тиску під час перемовин. "Адже це означатиме, що саме молоді люди, котрі виступають за розширення демократії та світську державу, отримають ще менше шансів на гідне майбутнє", - вважає політик. За його словами, ускладнення соціального становища у країні, спричинене припиненням фінансової допомоги, може призвести до ще більших безчинств. Брок робить ставку на подальші спроби посередництва та сприяння відновленню діалогу, якими б безнадійними вони не виглядали. Якщо ж ці спроби будуть безуспішними, європарламентарій побоюється "громадянської війни або чогось на кшталт ісламістського тероризму".

Німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле, тим часом, радить провести термінову кризову зустріч щодо Єгипту, "за можливістю на рівні міністрів". Як заявив політик під час подорожі до Тунісу, спільний підхід до ситуації в Єгипті відповідає інтересам ЄС. "Це відбувається не деінде, а у нас по сусідству", - нагадав очільник німецького МЗС.