Із чим Володимир Гройсман їде до Брюсселя: подробиці візиту

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман 9-10 лютого відвідає Брюссель. На четвер, 9 лютого, запланована зустріч українського прем'єра з президентом Європейської Ради Дональдом Туском, повідомили DW у прес-службі Єврокомісії. Політики говоритимуть про хід реформ в Україні та ескалацію ситуації на Донбасі.

Окрім офіційних переговорів, Володимир Гройсман візьме участь у публічній дискусії високого рівня, яка пройде у Центрі європейських досліджень імені Вілфріда Мартенса. Про це DW розповіла експертка Ради зовнішньої політики "Українська призма" Надія Бурейко. За її інформацією, дискусія матиме аналітично-звітний характер і проходитиме за чотирма напрямками: реформування енергетичного комплексу, судова реформа, зміна системи управління та боротьба з корупцією. У зустрічі візьмуть участь екс-прем'єр Словаччини Мікулаш Дзурінда, колишній віце-прем'єр цієї країни Іван Міклош та екс-прем'єр Литви Андріус Кубіліус. За словами Бурейко, рік тому Центр Мартенса готував аналітичну записку з рекомендаціями щодо втілення реформ в Україні, тож нинішня зустріч стане нагодою проаналізувати не лише "успіхи процесу перетворень, а й те, що їх гальмує".

Серед питань, які порушуватимуться на переговорах Володимира Гройсмана з представниками ЄС, - візова лібералізація, розповіла Бурейко. За її словами, саме скасування віз для поїздок у країни ЄС "стало для українців зрозумілою і чіткою метою євроінтеграції, якою влада може пояснити необхідність втілювати реформи". Експертка переконана, що відтермінування "безвізу" стало гарним приводом для українських урядовців зайвий раз замислитися над тим, що "важелі заохочування ЄС можуть бути дієвими лише за умови успішних перетворень всередині країни".

Уникати конфронтації з ЄС

Порядок денний візиту українського прем'єра до Брюсселя можна назвати традиційним. Адже деякі головні питання діалогу Україна-ЄС, зокрема запровадження "безвізу" та завершення ратифікації угоди про асоціацію, залишаються невирішеними через не завжди чітку позицію Євросоюзу. Чи повинна українська влада наполегливіше нагадувати європейським партнерам про виконання їхніх зобов'язань перед Україною?

Цього робити не варто, вважає експерт Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Борха Ласерас, оскільки в Брюсселі чудово розуміють, що ЄС повинен виконувати свої обіцянки і зробити останній важливий ривок для ухвалення безвізового режиму та ратифікації угоди про асоціацію Україна-ЄС. "Навпаки, якщо український уряд буде в цих питаннях занадто вимогливим і займе позицію на кшталт "ви нам винні", то це матиме зворотній ефект, бо зараз європейці мають справу з низкою власних серйозних викликів", - пояснює аналітик. На його думку, в умовах зростання антиукраїнських настроїв у лавах політиків-євроскептиків у ЄС Київ повинен за будь-яку ціну уникати протистояння з Євросоюзом.

Українське питання справді певною мірою відійшло на другий план в ЄС, але не через так звану втому від України, переконана Бурейко. "Наслідки фінансової кризи, наплив біженців, розквіт політичного популізму і, зрештою, Brexit, який став найвищим больовим порогом для європейців, - все це змусило ЄС взятися передусім за вирішення своїх проблем, але це не означає їхнього збайдужіння до України", - вважає вона.

Реформи як гарантія довіри ЄС

Щодо "безвізу" експерти радять Києву бути терплячим і просто чекати. "Тим часом українська влада повинна формувати ще міцніші політичні та дипломатичні зв'язки на Заході, беручи до уваги неспокій, який спричинив вихід на світову арену нового президента США Дональда Трампа", - радить Ласерас. А у своїй внутрішній політиці Київ має ні на крок не відступати від реформ, особливо у сферах судової влади, правоохоронних органів та боротьби з корупцією.

За словами Ласераса, "серед деяких країн-членів ЄС є думка, що президент Порошенко гальмує прогрес реформ, і це шкодить репутації України та її впливу в ЄС". "Український президент втратив багато довіри на Заході, що може похитнути європейську єдність щодо антиросійських санкцій", - застерігає експерт.