Імовірний берлінський терорист - хто він?

Під час обшуку кабіни вантажівки, яка наїхала в понеділок, 19 грудня, на натовп відвідувачів різдвяного ярмарку в центрі Берліна, експерти-криміналісти знайшли під сидінням водія гаманець, а в ньому - посвідчення особи. Документ свідчив, що його власник перебуває в Німеччині на підставі наданої йому тимчасової відстрочки від висилання за межі країни.

Вважається, що гаманець загубив в кабіні вантажівки 24-річний громадянин Тунісу Аніс Амрі. Поліція розшукує цього чоловіка через підозру в скоєнні теракту, в результаті якого загинули 12 та отримали тілесні пошкодження різного ступеня тяжкості 48 відвідувачів різдвяного ярмарку на площі Брайтшайдплац.

Гаманець у кабіні вантажівки

На пасажирському місці в кабіні вантажівки поліція знайшла труп справжнього водія - поляка. Вважають, що в мить наїзду на відвідувачів різдвяного ярмарку він був ще живий та намагався завадити скоєнню теракту.

За однією з версій, в кабіні дійшло до бійки, під час якої ймовірний злочинець і загубив гаманець, перш ніж застрелити поляка. За іншою версією, Амрі зумисне залишив у вантажівці свою "візитну картку", щоб всі взнали, хто саме скоїв теракт.

Про те, що гаманець не підкинув до кабіни хтось третій, свідчать відбитки пальців Амрі, виявлені на кермі.

Пошук гарячими слідами

Спочатку оперативні заходи з пошуку ймовірного терориста проводились без зайвого галасу, щоб не привертати увагу суспільства. Однак спроби схопити Аніса Амрі по гарячих слідах виявилися безуспішними.

У середу, 21 грудня, прокуратура звернулась до громадян по допомогу, пообіцявши за інформацію, яка призведе до затримання ймовірного терориста, винагороду обсягом 100 тисяч євро.

Виявилось, що Аніс Амрі не лише добре відомий правоохоронним органам, а й впродовж тривалого часу перебував під їхнім пильним спостереженням.

Список потенційних терористів

Амрі був одним з тих 549 осіб, які внесені в Німеччині до спеціального списку особливо небезпечних ісламістів, потенційно готових, за оцінкою влади, піти на значний теракт. Але навіть на їхньому тлі тунісець виділявся.

"Таких, як він, в цьому списку небагато", - цитує газета Süddeutsche Zeitung слова одного зі слідчих. Амрі не лише постійно обертався в радикальних колах, але одного разу зізнався завербованому поліцією агентові, що збирається скоїти цілу серію терактів.

Тунісець прибув до Німеччини транзитом через Австрію чи Швейцарію з Італії в червні 2015 року - ще до того, як торік восени сюди потужним потоком стали прибувати біженці. Його, як і належало, зареєстрували, адже він подавав прохання про надання притулку, й спочатку поселили в гуртожитку в Фрайбурзі.

Пізніше він жив в землі Північний Рейн - Вестфалія. З лютого цього року Амрі, користуючись правом вільного пересування країною, перебував переважно в Берліні. В червні з Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF) йому надіслали остаточну відмову в наданні притулку разом з вимогою залишити країну. На певний час він навіть опинився в ізоляторі для осіб, що підлягають депортації з Німеччини.

Але до депортації справа так і не дійшла через брак документів, що підтверджували б його особу й громадянство. Туніс відмовився приймати біженця назад, заперечуючи, що йдеться про громадянина цієї країни. Документи, за якими Амрі можна було б, нарешті, вислати з Німеччини, німецькій владі передали з Тунісу лише в цю середу. На жаль, занадто пізно.

Що знала поліція?

Аніс Амрі потрапив у поле зору німецьких правоохоронних органів невдовзі після прибуття до Німеччини. Він входив у вузьке коло однодумців проповідника джихаду на прізвисько Абу Вала, заарештованого за обвинуваченням у підтримці терористів з "Ісламської держави" в листопаді цього року разом з чотирма спільниками.

Одним з них був такий собі Бобан С. з Дортмунда, в якого Амрі час од часу зупинявся. Але для того, щоб виписати ордер на арешт останнього, доказів у слідства забракло. Ще до того за Амрі було розпочате стеження, його телефон прослуховували.

У березні 2016 року стало відомо, що його занесли до згаданого списку особливо небезпечних потенційних терористів. За даними правоохоронних органів, Амрі активно вишукував по всій країні однодумців, готових разом із ним скоювати теракти. Для початку він збирався скоїти пограбування банку, щоб отримати гроші, необхідні для покупки автоматів у знайомих з французьких ісламістських кіл.

Приблизно в той самий час прокуратура федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія розпочала розслідування щодо Амрі. Причина - підозра в підготовці тяжкого насильницького злочину, що загрожував безпеці країни (стаття 89-та КК ФРН).

Чому скасували стеження?

Після переїзду підслідного до Берліна ним зайнялася влада німецької столиці, яка, однак, класифікувала його як людину, підозрювану в тому, що він має намір взяти участь в скоєнні вбивства. Берлінські нишпорки стежили за Амрі та прослуховували його телефон аж до вересня цього року, але даних, які дозволяли б і далі за ним стежити, вони так і не зібрали.

Цілодобове спостереження з Амрі зняли, хоч ще й 11 листопада, тобто за 37 днів до теракту в Берліні, його справа була на порядку денному наради, яка відбувалася в об'єднаному антитерористичному центрі, де зібрані представники всіх німецьких спецслужб та поліції.

Закиди на адресу спецслужб

Чому ж тоді правоохоронні органи, знаючи, яку небезпеку може становити Аніс Амрі, не зупинили можливого терориста? Це запитання ставить багато-хто в Німеччині. А тому, відповідає влада, що для його затримання та взяття під варту не було достатніх для норм правової держави підстав.

Якщо ґвалтівників, які відсиділи тюремне покарання за скоєні злочини, ще можна згідно з прогнозом психологів і в подальшому ізолювати від суспільства, то чинити так з людиною, яка ще не порушила закон, неможна. Закони Німеччини не дозволяють закувати його і в електронні кайдани.

Для цілодобового стеження за всіма 549 фігурантами списку потенційних терористів у поліції немає достатньо сил. Адже на кожного треба було би виділити по 4-5 робочих груп оперативників, що працювали би позмінно.

Тож на такий надзвичайний захід поліція йде лише в тому випадку, якщо підозрюваний, приміром, вже замовив в інтернеті хімікати для виготовлення вибухового пристрою чи написав заяву, в якій бере на себе відповідальність за майбутній теракт.