Стереотипи - у минулому?

"Гітлер",- відповіла британка, яку неподалік станції метро "Бейкер-стріт" у Лондоні запитали, що їй найперше спадає на думку, коли вона чує слово "Німеччина". "Серйозно?" – допитувався репортер. Жінка знизала плечима та швидко пішла геть.
Таким було британське уявлення про європейського сусіда від кінця Другої світової війни – навіть якщо і в дещо іронічній формі. Німцям та британцям знайомий насмішливий вислів "Don't mention the war" ("Не згадуй війну"), а ще хода коміка Джона Кліза, який зобразив Гітлера у комедії Бі-Бі-Сі "Вежі Фолті". У багатьох британців заведено глузувати з німців щодо прусько-військового минулого, при цьому часто вони мало поінформовані про сучасну Німеччину.

"Це типово",- каже британський актор та журналіст Пітер Ватсон, який писав переважно про німецьку культуру та гуманітарні науки. Він згадав, як нещодавно у відомому британському таблоїді з’явилась стаття одного історика, де той написав: "Німеччина нарешті досягла, чого завжди прагнула – вона домінує у Європі за кайзера Меркель".

У фокусі уроків історії – часи нацизму

В своїй книзі "Німецький геній: історія культури від Баха до Бенедикта XVI" Ватсон згадує про річний звіт британського незалежного центру з питань кваліфікацій та оцінок при департаменті освіти за 2005 рік. Центр дослідив англійські учбові плани. І у своєму звіті автори зі здивуванням доходять висновку, що на звичайних уроках історії у Сполученому Королівстві "великою мірою домінує епоха Гітлера".

У британському опитуванні 1977 року на запитання про те, чи може націонал-соціалізм або щось подібне відродитись у Німеччині, 61 відсоток відповів "ні", а 23 відсотки – "так". У пізнішому опитуванні, 1992 року, вже 53 відсотки відповіли "так" і лише 31 відсоток – "ні". На жаль, негативна зацикленість британців на ролі Німеччини у Першій та Другій світових війнах настільки поширена, каже Ватсон, що лише мало людей знають про внесок Німеччини у світову культуру та, власне, глибокий зв’язок між обома народами.

Переломний 2006 рік

Але при тому, що негативний образ Німеччини у Великобританії продовжує існувати, зауважує Ватсон, футбол відчутно покращив імідж німців. І переломним у цьому сенсі став Чемпіонат світу 2006 року. "У цей момент відбулись вирішальні зміни не лише для Німеччини, оскільки у неї з’явилась більша гордість собою, а й для інших. Багато люди мали змогу побачити, що у Німеччині можна розважатися і що не обов’язково дивитись на кожну гру, наче на військовий конфлікт",- ділиться своїми міркуваннями британський автор Ватсон.

І цього місяця у Британії знову заздритимуть німцям, коли у фіналі європейської Ліги чемпіонів зустрінуться дві команди німецької бундесліги. Ці останні футбольні успіхи німців – не найгірша річ для іміджу Німеччини за кордоном.

"Сім тижнів тому я сам був у Мюнхені і був під великим враженням - від їжі до усього іншого,- розповів DW шанувальник клубу "Арсенал" Пол Вілер. – Оскільки я ніколи там не був, то не знав, чого чекати. Але було справді приємно. Люди просто чудові і привітні. Я сказав своїй подрузі: "Давай поїдемо туди знову".

Інший мешканець Лондона Пітер МакДональд розвіяв інший стереотип. "Раніше б ми, напевно, сказали, що німці – як машини,- поділився він з DW. – Але то була, очевидно, негативна думка, яка базувалась на незнанні, тому що я ніколи не був у Німеччині і не мав знайомих німців."

Вже й британські ЗМІ хвалять Німеччину

Тепер навіть критична британська преса почала знаходити у Німеччині щось позитивне. В одному з останніх номерів "The New Statesman", авторитетного британського політично-культурного видання із тиражем у чвертьмільйона примірників, на обкладинці стояло запитання: "Чому б нам не бути трохи більш схожими на Німеччину?"

Деякі британські підприємства вже стали такими. Вольфґанґ Блау, який успішно вдосконалив онлайн-портал німецької газети ""Die Zeit", тепер керуватиме тією самою сферою у британському "The Guardian". Компанією-виробником елітних автомобілів Bentley Motors керує німець Вольфґанґ Шрайбер, саму фірму в 1998 році придбав концерн Volkswagen.

Ще один такий приклад – директор музею декоративно-ужиткового мистецтва Вікторії та Альберта у Лондоні, німець Мартин Рот. Існують цілком зрозумілі причини, чому британці скептично дивляться на німців, каже Рот. "На мою думку, у Німеччини є певний комплекс, і він постійно випирає: Ми – найкращі, найбільші та найсильніші",- пояснює професор. І додає: "Я гадаю, що іноземцям часто важко сприйняти цю позицію".

Сосиски також

Британцям, схоже, почала смакувати й німецька кухня. Заклад "German Deli", який у Лондоні відкрили 2004 року два німецьких кухарі, не скаржиться на брак клієнтів. Користуються попитом у туристів і франкфуртські сосиски, кисла капуста та німецька гірчиця. На думку директора цього гастрономічного закладу Філіппа Дамена, для якого Лондон став новою батьківщиною, британські випади не слід завжди сприймати за чисту монету. "Німці просто надто серйозні і усе сприймають надто серйозно, - каже Дамен, - Але погане кажуть не лише про нас. Ви ж, напевно, знаєте, що кажуть про французів".

Стереотипи взагалі у Британії мають традицію триматись довго. Але молодше покоління британців, ймовірно, буде мати сучасніше уявлення про Німеччину. І коли наприкінці травня на Вемблі мюнхенська "Баварія" гратиме із дортмундською "Борусією", то добрим знаком стане те, що британські та німецькі фанати футболу будуть разом вшановувати переможця.