Втеча інвесторів

За даними Белстату, обсяг іноземних інвестицій в економіку Білорусі за перше півріччя 2012 року зменшився на 13 відсотків у порівнянні з минулим роком і продовжує знижуватися. Призупинена реалізація кількох великих інвестиційних проектів – російської компанії Itera Development Group, державного резервного фонду султанату Оман, литовської інвестиційної групи UBIG. Мінськ сподівається, що інтеграція Росії, яка вступила до Світової організації торгівлі, та відкритий ринок сприятимуть притоку іноземних інвестицій до Білорусі. Однак аналітики говорять про відсутність політичної та економічної стабільності в цій країні, а отже, й необґрунтованість очікувань Мінська.

Клімат для інвесторів погіршується

Потік інвестицій не спрямовують у країну, стосовно якої діють міжнародні санкції, вважає старший експерт Інституту економічної політики імені Є. Гайдара в Москві Сергій Жаворонков. На його думку, в Білорусі та Росії схожий інвестиційний клімат. Але в РФ негативний фон пом'якшує наявність сировини, що приносить у бюджет держави до 60 відсотків доходів. За словами Жаворонкова, хоч Росія і стоїть на першому місці за обсягами інвестицій у Білорусь, «багато російських інвесторів роблять це, бо сподіваються, що пільги, отримані за рахунок добрих відноси з білоруськими чиновниками, забезпечать їм прибуток ще до того моменту, коли ці відносини зіпсуються».

Експерт зазначив, що Білорусь поступово втрачає перевагу низьких цін на енергоносії, якими вона завдяки Росії користувалася впродовж 15 років. Прикриваються також лазівки для «сірого експорту», існування якого було обумовлене відсутністю митного кордону між Росією та Білоруссю. І хоча ціни на російську нафту й газ для Білорусі, як і раніше, нижчі, ніж для України чи ЄС, вони далекі від колишнього рівня. Це тисне на внутрішній ринок та погіршує ситуацію з інвестиціями в білоруську економіку, вважає Жаворонков. На його думку, нічого не зміниться і після вступу Росії у СОТ.

Три умови для інвесторівПрофесор Європейського університету в Києві, голова Комітету економістів України Андрій Новак також не бачить для Білорусі прямого інвестиційного ефекту від відкритого за рахунок СОТ ринку Росії. Лояльні умови для інвестицій у рамках інтеграції двох країн можуть стимулювати притік російських інвестицій, зауважує експерт. Але, за його словами, з боку РФ варто очікувати інвестицій у завоювання ринку або в збут товарів, однак не стратегічних інвестицій у розвиток білоруської економіки.

Для західного світу вступ Росії до Світової організації торгівлі не є прямою економічною мотивацією для вкладення коштів, вважає український економіст. «Якщо не виконується хоча б одна з трьох умов – отримання доброго прибутку, помірна податкова політика і перспектива розвитку бізнесу, то жодними іншими методами привабити інвесторів неможливо», - каже Андрій Новак.

Вичікувальна позиція

Голова департаменту Білорусі, України і Молдови Центру східних досліджень у Варшаві Войцех Конончук вважає, що інвестиційний клімат у Білорусі не сприяє залученню серйозних іноземних інвестицій. Незважаючи на наявність сотень спільних проектів, інвестиції в білоруську економіку країн-сусідів невеликі, зауважує Конончук.

На його думку, Мінськ не лише не запропонував серйозної програми приватизації, але й відмовився від тієї, яка декларувалася на початку цього року. Польський аналітик підкреслює, що Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де не було проведено повномасштабної приватизації, а інвестиційний клімат лише погіршується. «Інвестори стежать за відносинами Білорусі та Заходу, і це аж ніяк не сприяє посиленню їхнього інтересу до такої небезпечної, з точки зору консервативних західних інвесторів, економіки, тим паче на фоні кризи в єврозоні», - заявив Войцех Конончук.А професор Каунаського університету, литовський політолог Лаурас Бєлініс стверджує, що сусіди білорусі в ЄС – Литва, Латвія та Польща – бачать для себе великий потенціал для майбутніх капіталовкладень. Але на даний момент бізнесмени чекають не лише заяв з боку білоруського президента й уряду, але й рішень, які дозволили б побачити нову змінену економічну реальність.