Історія рок-музики: Удо Лінденберґ

Удо Лінденберґа називаються першопрохідцем на ниві німецькомовних текстів у сучасній поп- і рок-музиці (тобто десь за останні 40 років). Без нього, напевно, не було б ні нової німецької хвилі 80-их, ні німецької поп-музики нинішнього століття.

Лінденберґ займався музикою, скільки себе пам’ятає. Передусім як барабанщик. Він – дуже талановитий музикант. Його гру чують усі німці, які вмикають традиційно по неділях телевізійний детективний серіал «Місце злочину» (Tatort). Партію ударних у музичному вступі до фільму виконує саме Лінденберґ. А от з текстами, зі співом він почав дещо пізніше. «Я живу посеред людей на вулиці. Більшість своїх текстів пишу в кнайпах, на картонних підставках під пивні кухлі. Потім у мене назбируються цілі штапелі таких підставок, і в один прекрасний момент я їх перечитую, опрацьовую й створюю остаточні версії», - розповідає Лінденберґ.

Німецьку - в чарти

Упродовж деякого часу він намагався писати й англійською. Але потім зрозумів, що це просто нелогічно – висловлювати свої думки іноземною мовою. Тому й повернувся до рідної німецької. Фактично, Лінденберґ «переніс» побутову німецьку мову в чарти. Без цього його досягнення, стверджують музичні оглядачі, не було б кар’єри в багатьох нинішніх німецьких «зірок».

Лінденберґ, між іншим, стверджує донині, що його голос не зовсім створений для співу. Тому спочатку намагається знайти співаків, які могли б співати його тексти. Утім, зрештою вирішує, що по-справжньому передати його думки може лише він сам. Його специфічний голос, а ще обов’язковий капелюх і затемнені окуляри під час виступів на сцені створюють образ, відомий, практично, кожному німцю. При чому як на сході, так і на заході країни.

Східнонімецьке кохання

Зі Східною Німеччиною, себто з НДР, у Лінденберґа пов’язана дуже особлива історія. Він досить часто відвідує приватно соціалістичну частину Німеччини. 1973 року він закохується в східну німкеню Ману. Це кохання й трагедія його життя. «Це було дуже глибоке почуття. Я знав, що воно триватиме, але жити так ми не могли. Ми були, як Ромео й Джульєтта, яких розділяв Берлінський мур», - пригадує Лінденберґ.

Він намагався зробити все для того, щоб його кохана переїхала до Західної Німеччини, однак спецслужба "штазі" цього не дозволила. З цього моменту кохання стає ще більш трагічним. Водночас саме в цей період постає найпопулярніша з пісень Лінденберґа «Sonderzug nach Pankow» (спецпотяг на Панков). Панков – це один з районів Східного Берліна, а сама пісня звучить як прохання запросити його в Східну Німеччину, але водночас і як протести проти поділу країни. Пісня набуває шаленої популярності як у ФРН, так і в НДР. При цьому східнонімецькі спецслужби не дуже в захваті від цього. «Вони не знали, як бути зі мною. Коли з’явилася пісня «Спецпотяг на Панков», то їм не спало нічого іншого на думку, як кидати за ґрати людей, яким ця пісня подобалася. Їх піддавали тортурам, репресували, забороняли працювати. Просто якісь блазнівські дії», - розповідає Лінденберґ.

Торік у Німеччині про історію східнонімецького кохання Лінденберґа навіть поставили мюзикл. Сам же рок-музикант залишається упродовж наступних років однією з головних фігур у німецькій рок-музиці. Так залишається й донині. 65-річний музикант переконаний, що в нього ще дуже багато попереду: «Я дуже щасливий з того, як сьогодні складається ситуація. Але пригоди ніколи не закінчуються. Я дивлюся в майбутнє, я відкритий до нового і я готовий до нових пригод».

Автори: Улі Хосе Андерс, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук