Історія шампанського: від римлян до вдови Кліко

Усі, хто в новорічні та різдвяні свята відкриває пляшку шампанського, має подякувати древнім римлянам. Завоювавши галлів, вони завезли в регіон Шампань вино. А ще – римляни будували будинки з великими підвалами.

«Щоб у IV-му столітті збудувати це місто, столицю римської провінції Бельгія, яку називали Durocortorum, потрібно було каміння. Його знайшли під землею, бо в тутешній місцевості повно крейди», - розповідає Жан-П’єр Редон, представник знаменитої фірми-виробника шампанського Taittinger.

Легендарний Дон Періньон

Римський Durocortorum – сьогодні французький Реймс. Завдяки римським підвалам земля під ним нагадує швейцарський сир. Але ідея зберігати в цих гротах вино виникла через 700 років. Жан-П’єр Редон: «Це були середньовічні монахи. Бенедиктинці дали нове життя цим крейдовим гротам. Вони їх розбудовували й створили переходи між ними».

В XVI-му та XVII-му століттях вина з Шампані вже були відомі при королівському дворі в Парижі. Але тоді вони ще були без характерних бульбашок. Легендарним став монах Дон Періньон, про якого кажуть, що нібито він винайшов шампанське. Це не зовсім так, каже екскурсовод Алін Міле: «Дон Періньон – це міф. У нас немає жодних письмових доказів, які б довели, що саме він винайшов шампанське. Але ми знаємо, що він винайшов метод змішування».

Дон Періньон змішував вина з різних діжок і результат був кращим, ніж оригінал. Він також придумав, як можна робити з червоного винограду біле вино, швидко відділяючи червону шкіру від виноградного соку.

Вибухонебезпечний продукт

Шампань розташована на півночі Франції й восени тут швидко стає холодно. В результаті процес бродіння часто зупиняється, перш ніж цукор перетвориться на алкоголь. Весною, коли температура піднімається, бродіння відновлюється. Так виникає вуглекислота.

До XVIIІ-го століття ніхто не звертав на це уваги, бо вино зберігали в діжках, й вуглекислий газ виходив через щілини. Але потім вино стали розливати в пляшки. Це покращило умови транспортування, але поставило деяких торговців на межу банкрутства. Нерідко траплялося, що половина пляшок просто вибухала.

Але великий комерційний успіх напою започаткувала «мадам Барб-Ніколь Кліко-Понсардін», яка мала справжній підприємницький хист. Кажуть, що метод для очищення вина від осаду вигадав німець Антон фон Мюллер. Напій став прозорим і продаж шампанського зріс від кількох сотень тисяч у 1785 році до 6,5 мільйонів 1845 року. Сьогодні ця цифра в кілька разів більша. Найбільше шампанського випивають саме наприкінці року – упродовж тижня між західним Різдвом і Новим роком.

Автор: Ґюнтер Біркеншток / Роман Гончаренко

Редактор: Володимир Медяний