Балтійські ельфи проти кремлівських тролів

Десять років тому Естонія стала мішенню безпрецедентної кібератаки. Через неї упродовж кількох днів було паралізовано роботу банків, державних установ, поліції та навіть уряду. У той самий час на вулицях Таллінна відбувалися зіткнення та акції протесту проти перенесення з центру міста на околицю так званого "бронзового солдата" - монумента полеглим у Другій світовій війні. Тоді сотні демонстрантів, серед яких були й такі, що спеціально приїхали з Росії, звинувачували владу в "фашизмі" та "нарузі" над пам'яттю жертв війни.

Суперечка навколо перенесення пам'ятника, а разом з ним і розташованої поряд братської могили загиблих у Другій світовій радянських солдатів, перетворилася на найбільшу кризу від часу відновлення незалежності країни на початку 1990-х. Протягом наступних років Росія неодноразово демонструвала своє вміння використовувати ностальгію за Радянським союзом для досягнення власних геополітичних цілей. Анексія Криму і підтримка проросійських сепаратистів на Донбасі з 2014 року - лише найяскравіші приклади цього. Адже і країни Балтії - Естонія, Латвія та Литва - встигли за останні роки неодноразово стати жертвами кампаній дезінформації, фейкових новин та кібератак.

Фабрика тролів на гроші Кремля?

Фейкові повідомлення з Росії поширюються передусім в інтернеті. Яскравий приклад - новинний портал Sputnik News, підтримуваний Кремлем. Від 2016 року він доступний, зокрема, і трьома балтійськими мовами. Де саме розташовані офіси цього медіа, не відомо - офіційної адреси в них немає. Окрім цілеспрямованого роздмухування дискусій на різних інтернет-платформах, так званого тролінгу, Sputnik News намагається порушувати теми, які випали з поля зору традиційних ЗМІ. І успішно знаходить своїх читачів, передусім, з-поміж молодого покоління населення країн Балтії, тих, хто не говорить російською.

Центр стратегічної комунікації НАТО в Ризі дослідив вплив тролів у соціальних медіа на населення Латвії. Згідно з даними Центру, він поки що є дуже обмеженим. Водночас у доповіді Центру "Інтернет-тролінг як інструмент гібридної війни: випадок Латвії" вказується на дедалі частіше використання так званих "гібридних тролів" - найманих тролів, які поширюють певні повідомлення на замовлення конкретної держави. Це суттєво відрізняє їх від окремих приватних осіб-спамерів, які мають на меті просто шокувати чи залякати.

Боротьбою саме з такими "гібридними тролями" віднедавна опікуються балтійські "ельфи" - група інтернет-користувачів-волонтерів, які відшуковують тролів у мережі та хочуть таким чином протистояти російській пропаганді.

Проект був заснований литовцем Річардасом Савукінасом після кривавих протистоянь під час Євромайдану в Києві на початку 2014 року. "Російська пропаганда працює у три стадії", - пояснює він: спершу обирається суб'єкт, з якого роблять жертву, потім відбувається поляризація, після чого на прикладі цього суб'єкта демонструється, що "СРСР був кращим, наш уряд окупаційний тощо". "Це відбувається поступово, протягом багатьох років. Наша мета - зупинити все це", - говорить Савукінас.

"Гібридні тролі" чи все ж справжні люди?

Доповідь НАТО доходить висновку, що серйозна загроза виникає передусім через те, що багато людей в Латвії сприймають "гібридних тролів" за справжніх росіян. А це породжує взаємну недовіру між різними етнічними групами всередині латвійського суспільства.

Схожі тенденції хвилюють і литовських борців із дезінформацією. "Що ми дедалі частіше спостерігаємо зараз, так це вербування литовськомовних людей за кордоном, аби вони спамили коментарями, які не відрізниш від повідомлень ботів (програм, які автоматично публікують повідомлення під виглядом справжніх людей. - Ред.) За це вони отримують невеликі суми грошей, як ми дізналися, коли кремлівські вербувальники помилково зверталися до деяких наших "ельфів", - розповідає Савукінас.

У квітні цього року балтійська інформагенція BNS (Baltic News Service) стала жертвою хакерського нападу. Хакери поширили від її імені повідомлення про те, що американських солдатів у Латвії начебто отруїли гірчичним газом. Це не єдиний випадок дезінформації. У вересні 2017 року було поширене повідомлення про те, що литовських військових інструкторів буцімто побили українські солдати в Луганській області. Причина - начебто зґвалтування литовцями двох неповнолітніх дівчат. "Наш російськомовний відділ дійшов висновку, що це повідомлення спочатку було написане російською, а потім неякісно перекладене литовською мовою", - каже редактор BNS Вайдотас Беніусіс.

Боротьба з вітряками

І хоч захист від кібератак регулярно покращується, боротьба з дезінформаційними кампаніями в інтернеті залишається для балтійських країн постійним викликом. Що ж стосується телебачення, то тут, принаймні у Литві, дотримуються чіткої лінії. Із 2014 року литовська комісія з питань радіомовлення та телебачення вже неодноразово забороняла російські телеканали за використання фейкової інформації задля викривленого зображення історичних подій або ж за підбурювання до ненависні та війни.

Утім, такий підхід до боротьби з дезінформацією на телебаченні функціонує лише в тому випадку, якщо держава зі свого боку може запропонувати власний наратив, аби заспокоїти невдоволених. Але телеканал, націлений на 330-тисячну російськомовну меншину у країні, є лише в Естонії. Особливо він орієнтується на старше покоління, для якого телебачення залишається основним джерелом інформації.

У порівнянні з іншими країнами Євросоюзу рівень медіаграмотності - вміння правильно оцінювати якість інформації та користуватися ЗМІ - серед населення у Латвії та Литві поки що є дуже низьким. А це робить його вразливим до дезінформації. "Потрібно підвищувати чутливість людей (до інформації у ЗМІ. - Ред.), проводячи вже в шкільному віці тренінги з користування медіа", - каже Вайдотас Беніусіс. На його думку, лише таким чином можна запобігти тому, що люди ставатимуть жертвами певних новинних повідомлень чи думок.

Річардас Савукінас попереджає, що насправді небезпечними російські дезінформаційні кампанії є тоді, коли вони націлені на найбідніші та найменш захищені прошарки суспільства балтійських країн. Себто на тих, хто почувається забутим державою, обділеним увагою ЗМІ та байдужим решті суспільства. "Найважливіше у боротьбі з пропагандою - це боротьба із проблемами всередині нашої держави, - переконаний литовський активіст. - Якщо люди почуваються здатними вирішувати свої проблеми, вони ніколи не дадуть зробити із себе жертв".