Статус російської мови в Латвії

Коли вперше потрапляєш до Риги, в якийсь момент ставиш собі питання, а чи дійсно це Латвія. Всюди чутно російську: на вулицях, у кафе та магазинах, по радіо. Більше половини населення столиці Латвії – російськомовні люди. За даними останнього перепису, майже для кожного третього жителя двохмільйонної Латвії російська мова є рідною.

Питання, чи стане російська другою державною мовою в Латвії, винесене на референдум у суботу, 18 лютого. Ініційоване активістами російської меншини голосування передбачає зміну п'яти статей Конституції. "Російські жителі Латвії повинні показати світу [...], що нас - сотні тисяч, і ми ніколи не змиримося зі статусом відщепенців на своїй батьківщині", - зазначається на сайті товариства "Рідна мова", яке збирало підписи для проведення референдуму. Водночас правляча коаліція закликала громадян Латвії голосувати проти російської мови як другої державної і захистити латиську мову як "ядро Конституції".

Загострення старої суперечки

Референдум загострив конфлікт, який зародився ще в радянські часи. Сотні тисяч людей з усього СРСР їхали до Латвії на роботу і залишалися там жити. Частка російського населення, за офіційними даними, перевищила 40 відсотків, і багато латишів побоювалися стати меншиною у своїй країні.

Після здобуття незалежності 20 років тому ситуація різко змінилася. Держава запровадила заходи з підтримки латиської мови і культури. Без знання мови неможливо влаштуватися на роботу в держустанови. Крім того, знання латиської - обов'язкова умова одержання громадянства. За даними перепису населення, в Латвії живуть  близько 290 тисяч "негромадян", у яких немає права голосу на виборах.

Насправді суперечка точиться не тільки про мову, вважає Андреас Кляйн, керівник розташованого в Ризі балтійського бюро німецького фонду імені Конрада Аденауера. "Людей розділяє різне сприйняття історії", - говорить експерт. За його словами, більшість латишів сприймають радянський період як окупацію, тоді як російськомовні жителі Латвії з цим не згодні.

Більшість скаже "ні"

Приводом для нинішнього загострення стала політична ситуація в Латвії, вважають оглядачі. За підсумками парламентських виборів, які  відбулися у вересні 2011 року, більшість здобула партія «Центр згоди», за яку голосували переважно росіяни. Однак до урядової коаліції вона не ввійшла, переговори з іншими партіями провалилися. "Нас хочуть тримати подалі від влади", - так сприйняли ситуацію багато росіян.

Андреас Кляйн сумнівається в тому, що російська мова стане в Латвії другою державною. На його думку, у прихильників цієї ідеї недостатньо голосів. Для того, щоб зміни до Конституції набрали чинності, їх мають підтримати більше половини з півтора мільйона людей, які мають право голосу. За даними опитувань, дві третини збираються голосувати "проти".

Негативний приклад Македонії

Після референдуму розрив між росіянами і латишами може збільшитися, вважає Андреас Кляйн. Він розповів, що його фонд уже відчув на собі атмосферу недовіри. "Два роки тому ми видали посібник для вчителів з політичного устрою в Євросоюзі - латиською та російською мовами, - розповідає керівник ризького бюро фонду Аденауера. - Нещодавно ми хотіли провести семінар для вчителів російських шкіл, але нам не дозволили". Раніше, за словами Кляйна, з цим проблем не було. При цьому німецький експерт вважає, що останнім часом відносини між латишами й росіянами почали нормалізуватися. За його словами, дедалі більше молодих латишів знають обидві мови і добре інтегровані.

Наприклад, Діна Корчагова з Риги, студентка юрфаку Боннського університету. Російська мова для неї рідна, а латиською вона володіє досконало. "Я не прагну, щоб російська мова стала другою офіційною в Латвії, не думаю, що це потрібно", - говорить студентка. Вона згодна з тими латишами, які хочуть зберегти свою мову. Андреас Кляйн порівнює ситуацію в Латвії з Македонією, де він раніше працював. Після того, як в Македонії другою державною мовою зробили албанську, "мотивація албанської меншини вивчати македонську різко впала - це їм не було більше потрібно", - говорить Кляйн. На його думку, схожий сценарій можливий і в Латвії.

Спільне майбутнє в Європі

Основна проблема - не в мові, а в загальному ставленні латишів до росіян, вважає Діна Корчагова. За її словами, багатьох росіян дискримінують, наприклад, при працевлаштуванні, і ставляться до них як до "людей другого сорту". Швидко ця ситуація не зміниться, каже студентка. Експерт Андреас Кляйн вважає, що допомогти зблизити латишів і росіян міг би європейський аспект. Він пропонує, щоб обидві групи разом замислилися над тим, якою вони хочуть бачити Латвію в Європейському Союзі, до якого ця колишня радянська республіка приєдналася 2004 року.

Автори: Роман Гончаренко / Наталя Неділько
Редактор: Тетяна Бондаренко