Децентралізація в Україні: процес йде важко, але йде

Децентралізація - це поняття звучить з вуст українських політиків та чиновників ледь не щодня. Говорять про перерозподіл повноважень, про створення самодостатніх регіонів, об’єднані територіальні громади. "Реформа децентралізації - це речі пов’язані з конкретною людиною, громадянином, громадою. Її мета - зробити спроможними цих людей нести відповідальність за своє життя, надавши повноваження і ресурси держави на якомога нижчий рівень", - пояснює суть децентралізації координатор проектів Інституту громадянського суспільства Маркіян Дацишин.

В Україні децентралізація задумувалася як глобальна перебудова моделі управління в державі, створення ефективної системи територіальної організації влади відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування. Для цього влітку 2015 року президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради законопроект змін до української конституції щодо децентралізації влади. Під тиском міжнародних партнерів України в документ було внесено одним рядком і пункт про надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей, як того вимагають Мінські домовленості.

Верховна Рада попередньо схвалила цей законопроект. Однак 31 серпня 2015 року мітинг під стінами парламенту проти надання особливого статусу деяким районам на Донбасі переріс у криваві сутички, загинули люди. Після цього депутати відмовились розглядати зміни до конституції в частині децентралізації.

Почати з найменшого

Але це не означає, що процес децентралізації повністю зупинився. Реформа йде і почалася вона знизу, відповідно до закону "Про добровільне об’єднання територіальних громад". Цей документ дав можливість людям в селах, селищах, містах об’єднуватись у більші територіальні громади зі значно ширшими повноваженнями.

Нині в Україні створено вже 159 таких об’єднаних територіальних громад, які самостійно формують і наповнюють свої бюджети з податків, які залишаються у розпорядженні громад та отримують напряму від держави фінансову підтримку. Ці громади самі вирішують, наприклад, як і коли будувати школи, відкривати медичні кабінети чи ремонтувати дороги.

Гроші від держави надходять до місцевих бюджетів у вигляді субвенцій, які йдуть виключно на освіту та медицину в громадах, зокрема на зарплати вчителям та лікарям, та дотацій з різноманітних державних фондів. Так, держава вже зараз підтримує новостворені громади фінансово з Фонду регіонального розвитку на зведення різноманітних інфраструктурних об’єктів. Наступного року має повноцінно запрацювати Фонд енергоефективності, з якого планується виділення громадам грошей на утеплення соціальних об’єктів, переведення їх на альтернативні види опалення тощо.

"Місцеві бюджети цих громад зросли за вісім місяців цього року на 36 мільярдів гривень. А ще три мільярди з Фонду регіонального розвитку та один мільярд прямої субвенції - це кошти, якими держава мотивує розвивати громадам окремі напрямки", - констатував днями український віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку та будівництва Геннадій Зубко. Він зауважив, що завдяки тому, що громади самі визначають пріоритетність проектів для вкладення коштів, у громадах з’являються саме ті об’єкти, які потребують люди. "Вперше в історії України в Дніпропетровські області об’єднана територіальна громада побудувала дитячий садок тільки за рахунок місцевих бюджетів. Там сучасний дитсадок на 220 місць. Це конкретний результат децентралізації", - зазначає Зубко.

За словами віце-прем'єр-міністра, до кінця року в Україні може з’явитися ще 245 об’єднаних територіальних громад. Нині там завершується процедура об’єднання. Якщо найближчим часом Центральна виборча комісія прийме рішення про проведення виборів голів та рад у цих територіальних громадах, то з першого січня 2017 року ці громади зможуть вступити в прямі бюджетні відносини з державою і матимуть можливість отримувати додаткові ресурси на розвиток своїх громад.

Процес йде важко, але йде

У результаті децентралізації на кінець 2016 року в Україні функціонуватимуть загалом понад 400 територіальних громад,, прогнозують в уряді. Це скромні результати за два роки, адже за попередніми підрахунками в крані може бути сформовано приблизно півтори тисячі об’єднаних громад, каже Маркіян Дацишин з Інституту громадянського суспільства.

"Спланувати, скільки громад захоче об’єднатися, складно, оскільки це ж справа добровільна. Це ініціатива знизу вгору. Люди мають зрозуміти, чому їм вигідно планувати і втілювати в життя самим те, що вони хочуть. Децентралізацією ми просто підштовхуємо їх до соціальної співпраці", - наголошує Дацишин. Він зауважує, що об’єднання в громади йде важко, оскільки багато років до цього комуністичний режим руйнував горизонтальні зв’язки співпраці людей між собою, вибудовуючи чітку вертикальну владу. "Тепер ми відбудовуємо знизу цей соціальний капітал, який має стати фундаментом розвитку України", - каже експерт.

За словами директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака, великі міста поки що не зацікавлені об’єднуватися з іншими населеними пунктами в громаду, оскільки об’єднання - це нові вибори, а відповідно - додаткові витрати, політичний вплив. "Ті, хто зараз при владі у великих містах, не хочуть нічого змінювати. Великі багаті міста не хочуть об’єднуватися з селами-жебраками, які треба буде витягувати", - зазначив в інтерв’ю DW Ганущак. Він впевнений, що ситуація може змінитися, якщо Верховна Рада ухвалить в другому читанні законопроект про спрощене приєднання населених пунктів до вже створених об’єднаних територіальних громад.

Результат є

Нині найбільше об’єднаних територіальних громад створено в Тернопільській області, а саме – 26. На другому місці перебуває Хмельницька область з 22-ма об'єднаними територіальними громадами. "У нас великі громади з бюджетом у 50-60 мільйонів гривень кожна, - сказав у розмові з DW Сергій Яцковський, координатор Хмельницького офісу реформ. - Ці гроші вони вже вклали у водогони, енергозберігаючі технології. І люди всім цим вже користуються та бачать результат. Я вважаю децентралізацію, навіть в такому вигляді, якою вона зараз є - найуспішнішою реформою в країні".

До речі, Хмельницький офіс реформ створений на гроші європейських партнерів України для підтримки реформ з децентралізації. Тут надають консультацію всім, хто хоче об’єднатися у територіальну громаду чи потребує допомоги після об’єднання. "Ми проводимо тренінги для старост, яких обирають в населених пунктах об’єднаних територіальних громадах. Адже староста має бути максимально компетентним, бо саме він реєструє народження, одруження смерть, право на землю. За цими соціальними послугами не потрібно людям тепер їхати в район. Все на місці", - розповідає Яцковський.

Як зауважують експерти, подекуди люди в громадах вражені надзвичайними розмірами фінансових ресурсів, які залишаються в їхніх бюджетах, а також приходять у вигляді субвенцій з держбюджету, і не знають, як правильно розпорядитися фінансами. Тому такі громади потребують ґрунтовного навчання для підготовки проектів з ефективного вкладення коштів в інфраструктуру, яка б допомагала громадам розвиватися.