Коментар: Політика ЄС щодо біженців у глухому куті
Лише з великими зусиллями вдалося Люксембургу, який головує у Раді ЄС, за допомогою максимально розмитого компромісного документу подолати глибокий розкол, який проходить через Європейський Союз. Міністри внутрішніх справ (які провели екстрене засідання у понеділок, 14 вересня - Ред.) дуже далекі від спільної й тим більше солідарної відповіді на стрімко зростаючу кризу, пов’язану з потоком біженців. Рішення про раціональний розподіл новоприбулих серед усіх країн-членів ЄС відкладено на жовтень. Багато східноєвропейських держав і Великобританія і далі намагаються тягнути час.
Існує лише одна "політична домовленість", тобто порожнє "бла-бла", яке поки не має жодних наслідків для реального становища біженців, тих, хто їм допомагає, і тих, хто охороняє кордони. "Цього нам недостатньо", - правильно визначив міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр. Він хоче натиснути на європейських партнерів посиленням контролю на німецьких кордонах. Проте цього, очевидно, також недостатньо. Більшість держав-членів ЄС хоча і виступають за перерозподіл, проте ті держави, які досі майже не приймали біженців, нічого не хочуть чути про обов'язкові квоти.
Жодного рішення
Перерозподіл до 160 тисяч біженців, які зараз перебувають у Греції, Італії чи Угорщині, якого спершу домагалися і який розрахований на два роки, мало що змінить у нинішній драматичній ситуації на кордонах країн уздовж "балканського шляху" і аж до Німеччини. На виклик, як і де розмістити сотні тисяч людей, в Брюсселі не було відповіді. Постійно повторювані вимоги міністрів краще захищати зовнішні кордони ЄС справді означають: впускати менше біженців та шукачів притулку. Проте йдеться про закриття зовнішніх морських кордонів Греції та Італії, а це пов'язано з надзвичайно високими витратами.
Ідея дозволити біженцям та шукачам притулку в'їжджати до ЄС лише через так звані hotspots (з англійської - "гарячі точки"), тобто великі та оперативні центри прийому, є не більш ніж оптичною ілюзією. Такі hotspots існують як пілотний проект в італійській Катанії поки лише на папері. Греція якраз сьогодні оголосила себе готовою загалом почати конкретне планування. І якщо взяття під контроль зовнішніх кордонів є ключем до успіху, то тоді ксенофоб-угорець Віктор Орбан (прем’єр-міністр Угорщини - Ред.) робить усе правильно, будуючи на кордоні паркан, чи не так?
Спершу паде Шенген, далі ЄС?
Контроль на кордоні, який Німеччина неочікувано ввела, у Брюсселі не критикують. Навпаки, за нею слідують інші держави. Австрія, Чехія, Словаччина та Нідерланди посилаються на виняткові положення Шенгенської угоди, завдячи якій і було скасовано прикордонний контроль. Біженцям та шукачам притулку буде відтепер важче просуватися далі у Європу. Їх будуть гнати туди-сюди між Угорщиною, Сербією та Австрією. Саме вони є тими, хто страждає. А групи контрабандистів лише потиратимуть руки. Адже чим складніше втекти, тим вищою є ціна.
Лише зараз ЄС приходить до ідеї більше фінансувати табори ООН для біженців з Сирії у Туреччині, щоб утримати людей від виїзду з них. Надто пізно, хоча Організація Об'єднаних Націй вже роками б'є на сполох і ходить з простягнутою рукою по світу.
Також і після нинішньої зустрічі міністрів внутрішніх справ залишається лише гіркий здогад, що в європейській політиці щодо біженців нема справжнього прогресу. Головуючий у Раді ЄС внутрішніх справ люксембуржець Жан Ассельборн сам все влучно підсумував: "Якщо Європа зараз не збере себе докупи, то Європа розвалиться".