Коментар: ЄАЕС - союз надій та тривог для Білорусі

Євразійский інтеграційний проект - ЄАЕС, створення якого на пострадянському просторі замислювали ще 20 років тому, запрацює з 1 січня 2015 року. Щоправда, не в тому вигляді, в якому було заплановано від початку - за участі лише трьох країн: Білорусі, Казахстану та Росії, чиї президенти вже підписали закони про ратифікацію угоди про ЄАЕС.

В черзі до вступу стоять Вірменія та Киргизія. Причому, щодо союзницьких відносин з Москвою усі прибічники інтеграції плекають виключно меркантильні надії та відчайдушно торгуються за преференції, будучи впевненими, що ініціатор інтеграції, Кремль, скупитися не стане.

Свято неслухняності

Але свято інтеграційної єдності у Мінську 10 жовтня стало, скоріш, святом неслухняності. Білорусь ратифікувала угоду про ЄАЕС із застереженнями, згідно з якими вона бере на себе обов'язок виконувати свої договірні зобов'язання за умов, які не будуть погіршувати економічний стан в країні. Окрім того, Україна зі своїм величезним ринком у 45 мільйонів жителів відмовилася вступати в ЄАЕС, на що дуже розраховував Володимир Путін, активно працюючи над створенням єдиного економічного простору на територіях країн колишнього СРСР.

Російсько-українська криза протягом найближчих років кидатиме тінь не лише на відносини Москви та Києва, але й на відносини всіх учасників ЄАЕС. Адже Астана та Мінськ не підтримали анексію Криму. Олександр Лукашенко так само, як і Нурсултан Назарбаєв, відмовився "дружити проти Києва". Така позиція союзників не може подобатися Кремлю.

Водночас Білорусі нестабільність у сусідній Україні завдає прямих збитків, бо ця країна є важливим економічним партнером після ЄС та РФ. Білоруське керівництво занепокоєне і санкціями Заходу щодо Росії. У Мінську розуміють, що Москва не в змозі прогодувати всіх інтеграційних нахлібників, отже, білоруський шматок від російського пирога значно потоншає. Тому звуки сурм, якими вітатимуть створення ЄАЕС, звучатимуть для білорусів не лише переможно, але й тривожно.

Час збирати каміння

Незважаючи на те, що угода про ЄАЕС декларує свободу пересування товарів, послуг, капіталу та робочої сили, початок дії союзу не обіцяє Білорусі особливого економічного успіху. Поки що на шляху до єдиного ринку більше каміння, аніж чистого асфальту. Торгівля у рамках СНГ й без того була для білорусів безмитною. А тепер потенціал розвитку торговельних відносин з учасниками євразійської інтеграції залежить лише від конкурентоспроможності білоруських товарів, за умови, що учасники ЄАЕС не стануть запроваджувати всілякі квоти та заборони, як це постійно робить Росія.

Але конкурентний рівень товарів з Білорусі знизиться через зростання цін на нафту внаслідок податкового маневру, який в 2015 році запровадить російська сторона. Не врятує становище і спільний нафтогазовий ринок, на який Мінськ покладав таку велику надію, стаючи на шлях інтеграції. По-перше, його створення було пересунуто на 2025 рік. По-друге, велика вартість енергосировини вже найближчим часом серйозно вплине на економічну стабільність, якою так пишалися білоруси.

В ратифікованій угоді про ЄАЕС були збережені також нафтові мита, які Білорусь сплачує Росії за експорт нафтопродуктів за межі єдиного митного простору. Російським переговірникам все ж таки вдалося переконати білорусів повернутися до травневих умов підписання угоди про ЄАЕС. Згідно з ними, в 2015 році у Білорусі залишаться ті ж 1,5 мільярди доларів після сплати експортних мит Росії, про які домовлялися раніше. Протягом подальшого часу сума сплати буде зменшуватися за підсумками двосторонніх переговорів. І до вільного пересування товарів в рамках безмитного єдиного ринку в ЄАЕС ще далеко.

Життя в борг

Судячи з того, як швидко луснула мильна бульбашка скандалу, що супроводжував ратифікацію угоди білоруською стороною, яка аж до 7 жовтня вимагала мільярд доларів компенсації за майбутні збитки від нафтового митного маневру, Росія все ж таки пообіцяла Білорусі фінансову підтримку і приготувала видачу кредитних пряників до початку дії ЄАЕС.

Нагадаємо, що нещодавно Мінськ отримав російський банковий кредит, еквівалентний двом мільярдам доларів. Ще 10 мільярдів доларів надійдуть з Росії у вигляді траншів на будівництво білоруської АЕС в Островці. Поки що зависло в повітрі питання про виплату останнього, шостого траншу давнього кредиту ЄврАзЕС розміром в 450 мільйонів доларів, але й його, скоріш за все, буде видано Білорусі вже найближчим часом.

Мінськ розраховує і на подальше співробітництво з МВФ, від якого також сподівається отримати багатомільярдного кредиту наступного року. Білоруське керівництво, як і раніше, шукає, де б "перехопити до зарплати". Борги накопичуються для того, аби розрахуватися з попередніми боргами. Участь в інтеграційному об'єднанні ЄАЕС, лише з надією на нові запозичення без реформ в економіці, веде Білорусь до поступової втрати суверенітету.

Автор: Наталя Макушина, оглядач DW